Руїни

Воєнна любов

Я сумую... Не знаю, чи можна,
Не знаю, чи маю я право...
Скажіть, що залишилось трошки,
Скажіть, що чекаю не марно...

Я сумую... Між полум'ям ночі,
Як сумують у серці руїн...
Бережу я лиш подумки очі,
Які пам'ятаю іще до війни...

Я сумую... Як місяць без сонця,
Як улітку сумують сади...
Здригаюсь вночі, як віконце,
Під пісню ворожих гвинтів...

Я сумую... Страшно зізнатись...
У підвалі листи Вам пишу...
Набридло боятись, ховатись,
Та Бога за Вас лиш прошу...

Сумую... Це буде моя таємниця,
Що ковдрою Вас укриє зі строф,
Як очі... Як губи, неначе суниця,
І ця божевільна воєнна любов…

Подобається

#3056 в Різне
#778 в Поезія

Відредаговано: 23.02.2023