Руїни

Маленький привид з вишневим серцем

Твій привид маленький іскристо сміється,
Ховає свій сум у вишневу усмíшку
І завжди прямує орбітою пішки —
Маленький володар великого серця...

Він міг би собою лякать перехожих
І коханих міняти, неначе маньяк,
Але наче маленький вишневий черв'як,
Зжирає себе же заради дорожчих...

Твій привид палає вогнями із вишні,
Сміється, як шут, як дитина, радіє,
Чека, як собака, і мріє, і мріє,
Ховаючи сльози в разгублені вірші...

Подобається

#3051 в Різне
#779 в Поезія

Відредаговано: 23.02.2023