Руїни

Сирена

Залишилась мить — завиє сирена,
А бомби у небі — неначе зірки,
Моя кров закипає у венах —
Взуваю знов я вночі чобітки...

Одягуюся тепло, недбало і швидко,
Вибігаю із хати, біжу в укриття —
Буду виходить — сонце вже зійде,
Якщо буде сонце і буде життя...

Паром холодним пальці застиглі
Намагаюсь хоч якось зігріти,
А вибухи ночі — пурпýрові хвилі —
І знову чекати останньої миті...

Всі сплять, а наші підірвані ночі,
Хоч і ми переможем війну —
Сиджу у підвалі і згадую очі,
У які ще, дасть Бог, зазирну...




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше