Руїни

Сирена

Залишилась мить — завиє сирена,
А бомби у небі — неначе зірки,
Моя кров закипає у венах —
Взуваю знов я вночі чобітки...

Одягуюся тепло, недбало і швидко,
Вибігаю із хати, біжу в укриття —
Буду виходить — сонце вже зійде,
Якщо буде сонце і буде життя...

Паром холодним пальці застиглі
Намагаюсь хоч якось зігріти,
А вибухи ночі — пурпýрові хвилі —
І знову чекати останньої миті...

Всі сплять, а наші підірвані ночі,
Хоч і ми переможем війну —
Сиджу у підвалі і згадую очі,
У які ще, дасть Бог, зазирну...

Nadine Tikhonovitch

Подобається

#3051 в Різне
#779 в Поезія

У тексті є: війна, кохання, біль

Відредаговано: 23.02.2023

Додати до бібліотеки

Поскаржитись