Руїни

Чи молюся

Вона запитала мене, чи молюся, —
Завмерли планети в космічному русі...

У ніжних очах розпалилася битва —
Нехай допоможе моя їй молитва...

Жалілась на вітер, тремтіла всім тілом, 
А десь на нас чекало вже літо...

Вона проклинала воєнні жахіття... 
Відверті думки, а плечі закриті...

Вона озиралась на світ божевільний, 
Вірили разом: народ буде вільним...

Пекло ночей спустилось на губи —
Ми мовчки клялися жити і бути...

Вона запитала мене, чи молюся —
Стрибало серце в шаленому русі...

Рядки без сенсу, рядки нескінченні 
Складалися тихо — наповнили вени... 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше