Здається, що завтра небо впаде,
Здається, що завтра не буде,
Що буде палати країна вогнем
І здригатись від жаху і лютті.
Здається, що більше не буде весни,
Що ти не подивишся в небо —
Не може, напевно, і світ без війни,
Кому це, мій янголе, треба?
Здається, що завтра стежками
Поллється і наша, і ворога кров —
Світ залишає криваві знов плями,
Цей світ божеволіє знов.
За вікном же гудуть вертольоти,
Над головою вже майже війна —
Здається, сьогодні є справи, турботи,
А завтра, можливо, є тільки вона...
Знаєш, із тих я, за край хто помре,
І хоч смілива, я — віриш? — боюся:
Сьогодні здалося, що небо впаде —
Я благаю, мій світе, вгамуйся!
23.02.2022
Відредаговано: 23.02.2023