Розділ 12: Випробування Міріадами Мечів

Свято завершувалося, але тривога серед богів після нападу демона залишилася. Імператор Богів, спостерігаючи за своїм оточенням, відчув невидиму загрозу. Його думки крутилися навколо дивних подій і присутності смертних у світі богів. Він не міг просто ігнорувати це, адже це ставило під сумнів баланс, який він та його поплічники зберігали протягом тисячоліть.

Коли гості почали розходитися, Імператор Богів підвівся і повільно підійшов до старця Шена, поруч із яким сиділи смертні. Його очі звузилися, коли він уважно дивився на Лі Міна, Лін Сяо та Юй.

— "Хто ці смертні?" — запитав він, і його голос був сповнений крижаного спокою, що не залишав жодних сумнівів у його авторитеті.

Старець Шен піднявся і злегка нахилився:

— "Імператоре, ці смертні прибули сюди під покровительством Праматері," — сказав він обережно. — "Вони шукали істину, і ми вирішили дозволити їм залишитися для з’ясування обставин."

— "Праматір?" — Імператор Богів здивовано підняв брови, і його погляд перейшов на Лін Сяо, яка відчувала, як серце стискається від страху. — "Це серйозне звинувачення. Смертні не мають доступу до небес, особливо без мого дозволу."

Лі Мін зробив крок уперед, намагаючись зібратися з силами:

— "Ми… ми знайшли Рукопис Омани," — тихо сказав він.

Слова Лі Міна, здавалося, впали в тишу, мов важке каміння. Імператор різко випрямився, а всі присутні боги перестали рухатися, ніби сама земля зупинилася на мить.

— "Рукопис… знайдений?" — голос Імператора змінився, ставши низьким і загрозливим. — "І знайдений… вами?"

Лін Сяо відчула, як їхня ситуація швидко виходить з-під контролю. Вона дивилася на Імператора, намагаючись знайти потрібні слова, але її голос зник. Юй, зібравши всю свою рішучість, сказала:

— "Ми не прагнемо використовувати Рукопис для власної вигоди. Ми лише шукаємо істину і намагаємося захистити наш світ."

Імператор, здавалося, не слухав їх. Його обличчя стало жорстким, а очі — безжальними.

— "Смертні не повинні мати доступу до Рукопису," — сказав він, піднімаючи руку. — "Ви загрожуєте рівновазі цього світу. Ваша присутність тут — це виклик законам небес."

Всі боги стояли мовчки, не наважуючись втрутитися. Лін Сяо відчула, як холодний піт стікає по її спині. Вона зрозуміла, що Імператор Богів прийняв рішення.

— "За ваші дії і за небезпеку, яку ви створили, ви отримаєте належне покарання," — промовив Імператор, і його голос лунав, мов грім. — "Міріади мечів!"

Він підняв руки, і повітря навколо них почало тремтіти. У небі над ними з’явилися тисячі сяючих мечів, які випромінювали смертоносне світло. Лезо кожного з мечів було гострим і прекрасним водночас, і вони зависли в повітрі, готові до наказу свого володаря.

Лі Мін і Юй інстинктивно зробили крок назад, розуміючи, що ця атака може знищити їх усіх. Юй схопилася за меч, намагаючись знайти спосіб захистити своїх друзів, але вона знала, що не зможе протистояти такій силі.

Але раптом все змінилося. Лін Сяо, яка стояла нерухомо, наче завмерла, раптом зробила крок вперед. Її очі, зазвичай повні сумнівів і страху, наповнилися впевненістю та мудрістю, яка не притаманна була їй раніше.

— "Зупиніться!" — її голос лунав чітко і владно, ніби вона наказувала стихіям.

Вона підняла руку, і мечі, які летіли на них, раптом зупинилися. Лін Сяо рухалася з грацією, яка була абсолютно незвичною для неї. Її постава стала гордовитою, її рухи — впевненими, а очі відбивали світло мечів, мов два яскраві світила.

— "Ти не повинен знищувати тих, хто прагне захистити істину," — промовила вона, і її голос був сповнений мудрості, ніби він належав комусь, хто прожив не одне життя.

Імператор Богів розширив очі від подиву. Він відчував у її голосі ту ж силу, яка колись належала Праматері, і тепер його душу пронизувало відчуття тривоги і нерозуміння.

Лін Сяо витягнула руку вперед, і мечі, які ще хвилину тому загрожували їм, почали розсіюватися в повітрі, мов туман, розчиняючись у світлі. Її рухи були сповнені грації та сили, яку вона не могла контролювати раніше, і навіть боги, які спостерігали за нею, були здивовані її діями.

Юй дивилася на Лін Сяо, і її серце завмирало від того, що вона бачила. Це була не та дівчина, яку вона знала — це була зовсім інша сила, яка пробудилася в Лін Сяо.

Коли останній меч розчинився, Лін Сяо зупинилася і на мить мовчки дивилася на Імператора Богів. Її очі все ще були наповнені мудрістю і силою, але раптом вони стали порожніми. Вона похитнулася і втратила свідомість, падаючи на землю.

— "Лін Сяо!" — вигукнув Лі Мін, кинувшись до неї.

Юй була поруч, намагаючись зрозуміти, що щойно сталося. Вона відчула тепло, що йшло від Лін Сяо, і зрозуміла, що та використовувала духовну силу, яка їй була невідома.