***
Колись було кохання,
Воно пройшло,
Розчинилось у часі…
Зараз виникає лиш бажання,
Щоб не чіпав мене ніхто…
А то я дам по масі..
Кохання було,
Але померло, не встигло й народитись…
У слухавці алло,
Як могло так учинитись?
Ти так вчинила, ти пішла,
Я ж сумнівався,
Що ти така,
Божився я і клявся…
Ждал
Я счастья ждал,
Но счастья нет…
Я бы все отдал,
Но нет ответ...
Не кажіть мені
Не говоріть мені,що ви…
Бо я також все знаю,
Мені треба іти,
Нікого я не кохаю…
Я любив, та втомивсь
Від вічного зітхання,
Я зупинивсь,
Не хочу я кохання…
Воно втомило і я здався,
Пішов, утік, згадав,
Як з тобою кохався,
Та знав усе, жахався…
Я знав, що ти підеш,
Я знав, але кохав,
І врешті решт
Я в яму впав…
***
Де мрії, де жахи століть?
Де ділось все, куди пропало?
Моліть богів, чи не моліть,
Всього, завжди нам буде мало...
Жаринка кохання
Я жив і мріяв і молився,
У сторону твою дивився,
А ти йшла й не помічала,
Ти швидко йшла, ти мчала…
Але зустрілися ми все ж…
Спитав, кохаєш?
Відповіла, авжеж!
І ми пішли в сади едему,
Я читав тобі поему,
Ти слухала, дивилась в очі,
Ми опинились серед ночі…
І це із нами відбулося…
Я згадую твоє волосся
Й усю тебе, всю ніжну і вродливу,
Як їли із тобою сливи…
Усе я згадую тепер,
Мій дух помер…
І лиш одна жарина у душі,
Чи займеться? О ви смішні!
Вона горітиме повік,
Із року в рік…
У часі
У часі, в просторі ми народились,
Та ми в одному помилились,
У тому, що всесильні ми,
І що ми змінимо світи...
Хімія
Це момент рівноваги,
Чудовий момент,
Сумні всі розваги,
Цікавий елемент…
Хімія чудесна,
Реакції ідуть,
Хімія чесна,
У цьому її суть!
Без хімії не жити,
Без хімії є сум,
Ми будемо творити
Велетенський шум…
Від нітрогліцерину,
Від пороху і піроксиліну…
Цей гам і шум, і вибух сили,
Якої ще не бачив світ,
Цим хімія мила,
Врятує наш рід…
уб'є всіх ворогів,
І нас ще піднесе,
Розвалиться рів,
Не дітись ніде…
***
Природа хорошо и радиация не плохо,
Если в меру и потроху будет все...