Тільки тільки
Тільки тільки я і ти
Можемо піти.
Кудись туди,
Де кохаються пани…
Дуже добре, добре нам
Буде там!
Пішли, пішли, пішли,
Якщо любові хочеш ти!
***
Шанобливо і не дуже
Йдемо по життю друже.
Толку шукати немає де,
Усе чомусь кудись іде…
Усе йде і ми йдемо,
Поволі, пам'ятаючи одне:
Колись ми дойдемо
І скінчиться усе.
Таке все буде, та колись,
А зараз ми пішли,
Всі кажуть помолись,
А тобі нічого сказати...
***
День, ніч й тому подібне,
Усе таке мізерне і дрібне,
Усе ніби не рідне і
Трохи не земне.
Це все ввійшло у звичку,
Ми звикли ідемо,
Жуємо не потрібну гичку,
Із задоволенням їмо…
Бо вже немає чого їсти,
Голодні ходимо — жебраки,
І хочеться тихенько сісти,
І люди добрі — дурачки…
Бо ми віддали владу, гроші,
Самі ж лишилися без них,
Та знов усі такі хороші,
Вибираймо їх!..
У кожного планів,
Як бліх у бровка:
— Знищення кланів,
— Людям влада уся…
А народ вірить, чека,
Поки прийде йому хана…
І що скажу, уже не довго,
Поки влада на шезлонгах…
Народ вмирає, ніхто не бачить,
“Важливі справи” в депутатів...
***
Кончилось лето, кончилась осень -
Дождь, снег идет,
Нас уносит,
А кто то поет…
Многоточие играет,
Слушаю я,
Кто то умирает,
Но это не я…
***
Я вам скажу,
А ви пропустите усе крізь вуха,
Історію усю,
На те і особистості розруха…
Віруси, мікроби у крові,
Не бачимо ми світу,
Ні мертві, ні живі
З якогось повіту..
***
Україно, моя нене,
На що ти перетворилась?
Не тримаєшся у жмені,
У крові ти утопилась...
Любов
Любов буває лише раз
В ночі і серед зір…
І легкий кисень, що є газ,
Спускається із гір…
О зорі ясні!
Небо чисте!
Думки, незгасні,
Як намисто…
Де ви, де вас шукати?
Без вас не можу я,
Без вас буду блукати,
Така історія моя…
У небеса дивився я,
Та згасла, поки дивився,
Любов моя…
І я майже з цим змирився…
***
Любовь это сила,
Ее не понять,
Нет без любви мира,
А мира без любви не видать...