Їжак та Заєць

***
Невдало випало на долі

сусідство Їжака і Зайця в полі.

Відразу спійманий на слові,

Їжак, обурений доволі,

Вухастого провчити захотів,

щоб більше той бахвалитись не смів

своєю прудкістю, і спосіб 

для цього несподіваний обрав.

           - Що? Рід колючий весь кульгавий?

Ой, ні, сусіде, ти не правий!

Давай но, вирішим тоді

хто швидшим стане в борозні.

На тому й розійшлись вони

відклавши поки що парі.

Вухач на перекус мерщій:

"Кумедія! Кульга не виграє двобій".

Тим часом Їжаку на думку спало,

коли від його жінки пролунало:

           - Ти що здурів із Зайцем в перегони гратись? 

Знайшов у чому з бігуном змагатись…

як саме в цій халепі бути,

та легко першенство здобути.

           - В пригоді стане нам така от хитрість:

великою буде ймовірність,

що перетнувши фінішну пряму

подібною ти видашся йому

до мене. І поки Заєць не помізкував,

кричи: "- Я вже тут! А ти програв".

Ось так вони умовились собі

- нехай наука буде Зайцеві.

Хоч у суперника обід

подружжю розслаблятися не слід.

Тож після рушили до старту

підготуватися до жарту.

На раз, два, три змагання почалось

і Заєць вже на фініші ось-ось

та раптом виник силует

(для тебе це вже не секрет),

на Їжака доволі схожий.

Чи може то ввижається у день погожий?

           - А я вже тут!, - почулося від нього.

Що ж, Заєць, не подумавши лихого,

від подиву оторопів,

і навіть подиху не перевів, 

як забажав побігти знову

в другий кінець - початку рову.

Лиш стартував - на нього вже чекають:

           - Давай-но ще раз! Зайці ціну собі знають. 

Поразку визнавати він не хоче

і бігає з кінця в кінець охоче,

аж поки зморений не впав.

Тоді Їжак до нього проказав:

           - Ніколи, друже, не смійся над слабшим

чи з того хто для тебе видасця інакшим.

В кінці Їжак йому здоров'я побажав,

а Заєць мудрість назавжди запам'ятав.