Незаплановані події у графських буднях

Після урочистої церемонії передачі правління почалися графські будні. До нової володарки приїжджали знатні гості із сусідніх графств, щоб щось побажати, подарувати, чи просто відвідати. Декілька днів у їхньому маєтку не було звичного спокою. Дядько Еліор, лорд Себастіан, брат її матері, гостював у них перший тиждень правління юної графині. Граф Незерок був дуже побожним одиноким чоловіком і сам проживав у стінах абатства в єдиній провінції, якою володів.

Залишивши маєток графині у спокої, гості забрали із собою усю метушню. Знову запанували спокій і звичність.

Еліор часто просиджувала довго у своєму кабінеті, вникаючи у закони, правила і настанови. Повторно і детально досліджуючи географію свого графства, графиня відкривала нові цікаві місця, які були б корисними для засідок та нових угідь. Дівчина багато подорожувала своєю землею, відвідуючи далекі заселені куточки, глухі ліси і родючі поля. Її завжди супроводжувала молоденька подруга-помічниця, підтримуючи і поділяючи наміри своєї господарки у службі. Еліор посвячувала Анну у всі свої таємниці і щиро їй довіряла.

Молодий граф Андре так як і батько нової правительки, залишився при маєтку у ролі старшого радника. Тато і син були прекрасною підтримкою у перший період правління Еліор. У маєтку діяла велика “організація” тих, хто радили і допомагали, любили і розуміли.

… Був ранок вівторка, Еліор перевіряла важливу пошту, а поруч сиділа Аннушка, читаючи товсту книгу.

- Щось мені не подобаються ці повідомлення про напади на кордони Південної провінції. Це лише невеличкі нальоти зі сторони Ередіонського народу, але я сподіваюся, що вони не переростуть у щось більше. - Графиня барабанила пальцями по столу, підпираючи голову іншою рукою. Анна відірвалася від читання.

- Щось серйозніше? Минулого разу вони пограбували поселення, а позаминулого спалили скирти.

- Зайшли з іншої сторони, здолали варту і промчали по трьом угіддям. Мені це аж ніяк не подобається. - Еліор почала покусувати ніготь. - Давно вони такого собі не дозволяли.

- І що ж робити? Будете збиратися радою? Давати відсіч? - Анна стривожено підійшла до столу.

- Я поговорю з батьком і старшим воєводою, а потім з Андре поїдемо до Лорвіла.

- Радитися з графом Альбертом? - дівчина з блиском в очах поглянула на Еліор.

- І не тільки… - Еліор відповіла таким самим поглядом. - Не думай зайвого!