Рука, яка тримає меч
Початок долі
- Ти ж знаєш, що потрібно вище тримати меч, а опускаєш його додолу, ніби спеціально! - скинула догори свої тонкі брівки низенька чорнявка.
- Аннушка, йди вже обідати! І облиш свої забавки з палицями і опудалом!
- Йду, матінко! - і та, яку звуть Анною помчала до своєї домівки.
- Я знову займалася. - загравши своїми брівками, протараторила дванадцятирічна дочка власниці пекарні найсмачніших тістечок і тортів по всій окрузі, яка була відома на все графство Бовільре.
- Я бачила і навіть чула, як ти з тим опудалом балакаєш. І що ти в ньому такого знайшла? - мати навіть стенула плечима.
- Ну знаєш, я ж не маю, як графиня Еліор, особистого вчителя та інших різних можливостей! - дівчинка вже допомагала розставляти посуд і при цій репліці голосно стукнула тарілкою об стіл.
- Ану заспокойтеся, юна леді, а то весь посуд мені поб’єте! - і пані Бейкер голосно розсміялася зі свого ж звертання до своєї єдиної доньки. - З твоїм хистом і бажанням ти обов’язково навчишся тримати меч в руках, захищати як себе, так і інших, і ще багато чого.
- Ну хай і так.
Дівчина була ще набурмосена, але через мить на миленькому, розпашілому від гри обличчі знову заграла посмішка, а в очах мигдально-карого кольору загорілися золоті вогники.
#1584 в Фентезі
#542 в Молодіжна проза
#110 в Підліткова проза
Відредаговано: 26.01.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
