сумний Бу

                                                             Розділ 21

                                      Сумній день з БУ.

ЯКОСЬ до вовка заглянули ми. Та Вовку потрібна була наша допомога. Чомусь БУ сумує.

• А звідки ви знаєте? – спитав Ну постривай.
• По його ОБЛИЧУ! – сказали Ми.
•  Зрозуміло! – сказав Ну Постривай. – БУ ти Сумний?
• Так! – відповів сумно БУ.
• А чому ти СУМУЄШ? – спитав Вовк.

БУ замість того щоб відповісти поставив слід лапки. Що означало розгадай мою загадку та дізнаєшся.  

 Вовку потрібен бути блокнот. Щоб почати гру.

 Вовк відправився на пошуки  першої під казки. Аж тут він загубив сумного БУ.

• Ви не бачили куди БУ пішов? – спитав Ну постривай.
• У свою кімнату! – сказали МИ.
• У свою кімнату ну пішли туди.

Вовк пішов у кімнату БУ та ВУЛИ. Як раптом ми закричали.

• Підказка!
• Якась казка? – не зрозумів Вовк.
• Ні підказка! – сказали Ми.

Вовк оглянувся. Підказка була на БАШНІ  з кубиків. Вовк записав у блокнот Підказку БУ.

• Так чому ж БУ  СУМУЄ через  вежу з кубиків? – спитав Вовк.

Вовк думав та нарешті сказав.

• Давайте знайдемо ще дві підказки щоб це зрозуміти.

Аж тут Вовк почув що комусь страшно! Вовк підбіг до картини.  Там ФИЛІЦИЯ у страшній масці лякає ФРЕДА.

 ФІЛІЦИЯ зняла маску та  ФРЕД ОБРАЗИВСЯ.

• А як тепер почуває себе ФРЕД?- спитав Ну постривай.
• Він ображений! – сказали ми.
• Точно! – сказав Вовк.

Щоб все виправити ФІЛІЦИЇ треба було вибачитися перед ФРЕДОМ.

 Вона вибачилася та ФРЕД ЗНОВУ СТАВ ВЕСЕЛИМ.

 Вовк пішов до вітальні як раптом почув наші ГОЛОСА.

• Підказка!
• Ви бачите підказку? Де?
• Ось там!

Ну постривай обернувся та побачив що лапка БУ на малюнку ВУЛИ.

 Вовк дістав блокнот та намалював там ВУЛУ.

• Так чому ж БУ сумує через вежу з кубиків та ВУЛИ?

Ми сказали йому свою думку.

• Можливо! – сказав Ну постривай. – але давайте знайдемо ще одну підказку щоб це зрозуміти.

Тут прийшла пошта. Та це був лист від його друга з міста людей.

Та БУ трішки по веселішав.

 « привіт Ну постривай! Ти знаєш хто мене веселить коли мені сумно?

     Моє щеня! Бувай ну постривай!»

 Після листа БУ трішки по веселішав. Але згадавши чому він сумує  то знову засумував та втік.

 Ну постривай побіг за ним та побачив що він стрибнув у альбом  де були фото  у дитячому садку. Вовк стрибнув за ним.

  За столом сиділа МАЛЮЧКА ШИНШИЛА  малює щось. Як раптом до неї підійшла ВУЛА.

• О ні мій Малюнок! – сказала ШИНШИЛА коли ВУЛА обранила стакан з водою.
• А як тепер почуває себе ШИНШИЛА? – спитав Вовк.
• Вона сумна! – відповіли МИ.
• Що мені тепер робити? – сказала ШИНШИЛА.
• Як по вашому що їй треба робити? – спитав вовк. – припинити малювати та все кинути чи взяти новий лист паперу та малювати знову?
• Малювати знову! – сказали Ми.
• Точно віть якщо припинити малювати то нічого не буде відбуватися! – сказав Ну Постривай.

ШИНШИЛА узяла новий лист паперу та намалювала ще кращу картинку.

 Далі вовк підійшов до  хом’ячка.  Але ВУЛА забрала книжку.

• Як по вашому тепер почуває себе хом’ячок? – спитав Ну постривай.
• Він сумний та Сердитий! – сказали Ми.
• Точно! А як треба хом’ячку? Сказати ВУЛІ про свої почуття та разом почитати чи відняти у неї книжку?
• Сказати про свої почуття! – сказали ми.
• Точно! – сказав Вовк.

Хом’ячок  сказав ВУЛІ про свої почуття. Та він повеселішав.

 Настав час повертатися додому.  Аж тут вовк почув. « підказка!»

• Сльоза? А чому вам сумно?
• Ні! – сказали ми!
• ФУХ а я у ж подумав що вам сумно!
• Ні! Ми сказали підказка!

Ну постривай оглянувся підказка на вежі з кубиків.

• А що з нею стало? – спитав Вовк.
• Вона розвалилася!

Вовк записав останню підказку у блокнот.

 Вовк готовий сісти в крісло дум. Та став думати. А підказки Вежа з кубиків,  ВУЛА та розвалив шийся вежа з кубиків.

 Вовк довго думав та до нього прийшла думка.

• Можливо БУ побудував вежу з кубиків, а ВУЛА його зламала!

Тут прийшла ВУЛА.  То БУ пояснив о своїх ПОЧУТЯХ.

 Та коли ВУЛА Хотіла погратися з кубиками то БУ сказав ні.

• О тепер і ВУЛА сумна! – сказав Вовк.

Але БУ давай їй ще шість кубиків та вони одразу по веселішали.

  Та вовченята стали танцювати  танець. Якби замикаючі що вони розгадали загадку.