Розділ 27. Насмішка пішлих богів.

У якій героїня вкотре стикається з наслідками діяльності богів, які нібито пішли, але, тим не менш, залишили після себе купу всілякого паскудства.

Правда, незадовго до перевтілення в голову Ліки прийшла чергова думка. Дівчина раптом зметикувала, що в просторовій кишені амулета предмети втрачають не лише свої зовнішні розміри, а й вагу. А це ж — зовсім новий формат можливостей.

Якщо за допомогою амулета в просторову кишеню вдається без напруги, окрім одягу, ховати пляшки й електрошокери, то можна випадково заблукати в Імператорській скарбниці й прихопити звідти пару-трійку речей, вкрай необхідних кожній статевозрілій дівчині. Щось блискуче, бажано з діамантів та смарагдів.

Так, але, напевно, вона не перша до цього додумалась, і очевидно, що в Імперії подібні дурниці припиняють спеціально навчені люди. Все ж, магією тут нікого не здивуєш. Зате, потрапивши з таким амулетом на Землю, можна було б організувати позапланову ревізію Форт-Нокса. Чи якоїсь іншої установи аналогічного профілю.

Потім Ліці стало соромно за свої думки бандитсько-кримінального спрямування. І вона тут же урочисто пообіцяла собі ніколи нічого подібного не робити.

А ідея використання просторової кишені трансформувалась у створення вантажного транспортного агентства. Це була вже друга за день, після заготівлі хвостів перевертнів, Ліки ідея комерційного спрямування. Мабуть, на неї підспудно тиснула думка про прийдешні фінансові успіхи косметичного кабінету Джейн. І невиразні результати роботи детективного агентства. Або підземні каземати так діяли.

А що, переконувала себе дівчина. Підходиш до вагона із залізною рудою, кладеш руку, даєш команду амулету, сідаєш у паромобіль і перевозиш вантаж у потрібне місце без жодних зайвих зусиль. Природно, в цій схемі вагон із залізною рудою виступав у ролі певної абстракції, як об'єкт прикладання зусиль.

Ліка сильно розчарувалась би, якби дізналась, що можливості амулета зав'язані на внутрішню енергетику власника. І якщо для її кішки, з невимірною енергією, перенесення двох пляшок віскі лишається просто непомітним, то вже для середньостатистичного Білого Барса доводиться полегшувати форменний одяг, щоб разом зі зброєю не вискочити за граничні значення ваги.

Втім, невдовзі думку про цей авантюрний проект витіснили довколишні краєвиди. Провидиця Йока впевнено вказувала напрямок руху, заздалегідь попереджаючи про можливі небезпеки у вигляді ледарюючих тролів, які зображували несення вартової служби. Тоді дівчата завмирали на місці й чекали, поки черговий патруль не віддалиться. Чимось цей тур поместям і справді нагадав Ліці екскурсію Імператорським палацом. І навіть не стільки красотами інтер'єрів та численними дивовижами, скільки дивовижною безлюдністю. Здавалося, що окрім нечисленних тролів і самого Темного Мага, в поместі більше ніхто не мешкає.

Це здавалося дивним, хоча б тому, що навколишня розкіш: численні гобелени, картини, статуї та вази, килими й натерті до ідеалу паркетні підлоги вимагали невпинного догляду численних слуг. Ну, справді, не будуть же троли витирати дзеркала від пилу чи міняти олію в світильниках. Та вони всіх переб'ють. І, тим не менш, аж до дверей кабінету Темного Мага дівчата, крім тролів, так нікого й не зустріли. Якщо, звісно, не рахувати численних котів, застиглих бронзовими зображеннями в одній із зал, про яку згадував Рон.

Як не дивно, біля входу до кабінету хазяїна поместя не було жодної охорони. Більш того, трохи прочинені двері дозволили перевертням з їхнім гострим слухом почути, що в кабінеті на підвищених тонах розмовляють між собою Темний Маг і Джейн. І хоча окремі слова розібрати не вдавалось, але загальна тональність однозначно вказувала на те, що бесіда протікає далеко не в дружній атмосфері. На секунду Ліці здалося, що Темний Маг погрожує її улюбленій родичці. І дівчина, не роздумуючи, кинулась у кабінет. Своїм стрімким кидком вона посоромила б найкращих королівських акробатів: перетворившись у стрибку на людину і на льоту вистріливши з шокера в груди Темного Мага, що не встиг і оком змигнути.

Ліка прекрасно розуміла, що в жодному разі не можна давати Магу й секунди на роздуми. Позаяк чарівник такого рівня може миттю усунути будь-яку для себе загрозу, сповивши нападників немов дітей. І тепер із гордістю розглядала розпростерте біля її ніг непритомне тіло, не без підстав радіючи, що в неї все вийшло.

Однак деяке здивування викликала реакція оточуючих. Ні Джейн, ні Моня, ні навіть Доббі Валера не поспішали співати осанну й зі сльозами на очах дякувати своїй рятівниці. Спочатку Ліка вирішила, що всі просто розгубились. Потім, дивлячись на промовисті гримаси на обличчі Джейн, вона запідозрила недобре. Інтуїція не підвела Ліку і цього разу.

Марно переказувати всю чорноту негативу, яку рідна тітка вилила на голову улюбленої племінниці. І, найприкріше, що, як виявилось, та була в своєму праві.

Поки Моня, використовуючи навички цілителя, намагався привести Темного Мага до тями, Джейн, трохи заспокоївшись, описала ситуацію, що склалась.

Ноги в цієї історії росли ще з тих часів, коли Доббі Валера разом зі своїм закадычним другом — найстаршим співробітником Департаменту Внутрішньої Безпеки республіки Сетом, на прізвисько Патріарх, взяли у Темного Мага як аванс під одну авантюру, ну дуже велику суму грошей. Справу дружки не зробили, а гроші програли в Імперському казино.

А Ліка вперше з подивом дізналась, що в Імперії азартні ігри користуються шаленою популярністю.

Отож, справу не зроблено, грошей немає. І тоді Доббі Валера як компенсацію запропонував свої послуги артефактора. Домовились на тому, що алхімік упродовж п'яти років працюватиме на Темного Мага. Але для метушливої душі експериментатора Доббі Валери цей термін здався занадто великим. І він організував власну втечу з поместя, підключивши до цього нічого не підозрюючу Ліку з її Дзеркалом Світу у вигляді портрета Імператора в стилі Ню.

Природно, Темний Маг від щирого серця обурився таким вчинком. І наказав своїм слугам повернути пройдисвіта назад. Яким же було його здивування й досада, коли з'ясувалось, що разом із Доббі Валерою тупі троли приволокли ще трьох розумних. У тому числі третього принца клану Білої Берези.