Розділ 25. Шукають усі.

У якому героїня спочатку бореться з невідь звідки набіглими важливими персонами за своє місце в маєтку, потім активує артефакт, а наостанок жалкує про відсутність болгарки

Короткий екскурс, проведений Лікою для Йоки, в історію появи та можливостей артефакту з дещо фривольною назвою «Портрет Імператора у стилі Ню», привів японку у справжній захват. Куди й поділися пригнічений стан і мокрі від сліз очі. Все ж Йока, попри свою зовнішню незворушність і вперто культивовану внутрішню впертість, залишалася дівчиною глибоко соціальною. Культурні традиції та менталітет, викуваний багатьма поколіннями японських предків, неможливо було перекреслити самими лише переглядами голлівудських бойовиків. Руйнування особистого, усталеного мікросоціуму стало для неї справжньою трагедією. А чим іншим, у цьому плані, крім як повним знищенням усталених міжособистісних стосунків, можна назвати викрадення більшої половини співробітників детективного агентства.

Якби Ліка мала змогу зрозуміти спонукальні мотиви поведінки японки, вона б напевно обурилася. Адже Йока насамперед переймалася не долею Джейн, Рона, Доббі Валери чи того ж Моні, а тим, що без них їй стане незатишно жити в цьому світі. От тільки через різну ментальність зрозуміти це Ліці було не дано. І вона від щирого серця була вдячна триххвостій лисиці за виявлені почуття.

Японці, знайомій не з чуток із живописом Тецуґоро Йорозу і вихованій на хайку — поезії, в якій сенс домінує над змістом, — не склало особливих труднощів побачити в цьому артефакті просто пазл. Витончену головоломку, яку треба скласти з різних геометричних фіговинок на полотні так, щоб відобразилася внутрішня суть картини реального світу. І тоді відкриється портал у потрібне місце.

Тому Йока з ентузіазмом приєдналася до Ліки, аби в чотири руки швидко набрати на полотні потрібну картину і через портал звільнити викрадених бранців.

От тільки в кожної з дівчат були свої уявлення про те, що в підсумку має з'явитися на полотні. А оскільки кількість графічних елементів залишалася скінченною, то абракадабра, що виникала, загрожувала відправити подруг у місця, звідки підвали Темного Мага виглядали б місцем піднесеного відпочинку. Не дивно, що полотно, намагаючись знайти відповідність між нісенітницею, яку генерували захоплені дівчата, і об'єктивною реальністю, помітно нагрілося. Першою запідозрила недобре Ліка. І то не раніше, ніж крізь фарбу почали проступати то контури Великого симфонічного оркестру під керівництвом Поля Морія, то фігура Христа Спасителя на пагорбі Корковаду в Ріо-де-Жанейро.

— Подруго, а яку, власне, картину ти намагаєшся скласти? — поцікавилася Ліка, гарячково повертаючи останній блакитний ромбик на попереднє місце, аби не спровокувати виникнення порталу в приміщення, віддалено схоже на пекло. Принаймні на це натякали чималих розмірів казани і дивні типи з рогами й хвостами, які напрочуд швидко набували цілком впізнаваних форм.

— Звісно ж, Джейн, злиту в пристрасному поцілунку з Іммануїлом, — не задумуючись відповіла Йока. Чим ввергла Ліку в стан шоку.

— Ти справді думаєш, що вони там зараз цілуються? А може, взагалі перейшли до сексу? Це в присутності Рона й Доббі Валери, а також керуючись мудрими порадами тролів-охоронців? Негайно прибери свої пустотливі ручки від полотна. Я спробую відтворити приміщення, з якого витягла нашого алхіміка. Сподіваюся, воно зараз порожнє. У будь-якому разі потрапимо в лігво до Темного Мага.

Чи було все, що сталося далі, наслідком ентузіазму, обтяженого невгамовним споживанням алкоголю під час святкування дівич-вечора. Чи позначилася загальна нервова обстановка. А може, Ліка підсвідомо намагалася приховати таємницю Дзеркала Світу від сильних світу цього. Але тільки коли відкрився портал у ту саму алхімічну лабораторію, що раніше належала Доббі Валері, скористатися ним змогли лише дві слабкі дівчини. Це замість того, щоб послати попереду себе відділення, ні, взвод, а ще краще роту Білих Барсів, підсилених десятком Імперських Магів.

— Треба менше пити, — вкотре зареклася Ліка, зметикувавши по згасаючій вогняній рамі порталу, що жити переходу лишилося щонайбільше хвилину, і за цей час навряд чи вдасться викликати групу підтримки. А наступна така можливість трапиться в кращому разі років через п'ять. Після чого вона рішуче схопила Йоку за руку і кинулася крізь напівпрозору плівку, що відділяла спальню Джейн від тюремного підвалу Темного мага.

Тим часом Спадкоємний Принц, змучений недосипом, похміллям і загальною невизначеністю, остаточно розчарувався в спробах внести свіжий струмінь у процес пошуку викраденого друга.

До цієї години всі заходи, спрямовані на пошук викраденого ельфа й супровідних осіб, перейшли під керування Оперативного Штабу, нашвидкуруч створеного з керівників профільних Департаментів. Штаб тимчасово розмістився в Ліциному кабінеті, очікуючи моменту, коли служба безпеки звільнить від мешканців сусідній триповерховий маєток, а фахівці Департаменту благоустрою швиденько переоблаштують його під потреби Оперативного штабу.

Треба сказати, що Імператор, який тримав руку на пульсі розслідування, щохвилини отримуючи оперативну інформацію, вирішив підстрахуватися. Мало що. Раптом не вдасться врятувати Ельфа. Тоді союзникам із Великого Лісу можна буде продемонструвати, що Імперія зробила все можливе й неможливе, аби виконати свій союзницький обов'язок. Саме з цих причин Імператор, скрегочучи зубами і копаючи ногами свою жабу, хом'яка, коротко кажучи, все, що відповідало за його вроджену скупість, віддав наказ грошей не шкодувати і без обмежень витрачатися на будь-які, найбожевільніші заходи в рамках розслідування.

Вказівки Імператора творчо розвинув Головний Скарбник, який на льоту схоплював подібні розклади. Саме йому належала ідея виселити сусідній триповерховий маєток і використати його для потреб Оперативного Штабу. Ідея сама по собі ідіотська. Принаймні з погляду ефективності проведення розслідування. Зате така, що дозволяла лише на компенсаціях мешканцям за використання їхніх приміщень витратити цілком відчутні суми. А якщо до цього додати ще й оплату моральної шкоди, то операція з виселення маєтку цілком могла б претендувати на входження в топ п'ять найкращих щорічних афер Головного Скарбника, спрямованих на особисте збагачення.