Розділ десятий. Тітка Джейн приїхала.

У якому героїня з повним на те правом може стверджувати, що життя вдалося, оскільки улюблену тітку переправлено на Едем і благополучно вирішено квартирне питання, але замість того, щоб радіти життю, вона перебуває у стані перманентного шаленства

Останні три дні Ліка перебувала у стані перманентного шаленства. Причому його градус підвищувався з кожною хвилиною. Прокляття, наче з рогу достатку, сипалися на голови всім, кого їй тільки вдавалося згадати. Діставалося й однокурсникам по Академії, і Шефу з Окружного Департаменту Поліції, і навіть Імператору з його нечисленною родиною, включно зі Спадкоємним Принцом і тим кумедним малим, Онуком Імператора. Не оминула ця чаша й улюблену тітку Джейн. А вже Ден Браун, агент-перевертень з Імперії Терра на Землі, стараннями якого Ліку відправили з рідного міста на Едем, мав гикати без упину.

Ех, якби ж вона навчалася в Магічній Академії на факультеті цілительства! Вона б точно отримала найвищий бал з курсу «Прикладні Прокляття». І, без сумніву, внесла б свіжу струмінь у магічні наговори.

На щастя для оточення, усі свої сили й час, усі три роки навчання вона самовіддано присвятила факультету «Розшукова справа».

Тому град феєричних звуків, який вона вивергала, особливої сили не мав і пропадав марно.

А винуватицею жахливого настрою була її власна улюблена тітка! Оце так!

Ліка доклала таких неймовірних зусиль, щоб витягти її із Землі на Едем. І що отримала натомість?

- Адью, люба. Ти вже доросла дівчинка. - сказала вона і майнула в ельфійські ліси. На підвищення кваліфікації.

До ельфів! Навіть не встигнувши як слід роздивитися на новому місці!

- Якийсь час тобі доведеться побути без мене, - і хвіст трубою.

- Тітонько Джейн, - благала її Ліка. - Куди ти? Це ж Великий Ліс, інший континент. Та вони, ці ельфи, перебувають у стані хронічного конфлікту з нами, ну, тобто з Террою. Від переходу в гостру фазу сторони стримує лише відсутність спільних кордонів.

- Зрозумій же ти, нарешті, - дівчина намагалася зайти з іншого боку, - земна медицина і цілительство на Едемі - це дві великі різниці. Абсолютно різні речі, можливо, навіть несумісні.

Але переконати тітку було неможливо. Вона вперто наполягала на тому, що шість років у медичному та ординатура цілком замінюють місцеву базову освіту.

- Треба тільки корочку отримати, чи як там у них це називається. І всі двері перед нами відкриті. Блискучі перспективи! Лікування розумних істот по всьому Едему. Хіба ж це не мрія, - захоплювалася тітка.

- Та й з матеріальної точки зору - чудова підмога. Що для нас із тобою є немаловажним, - на цих словах тітка Джейн суворо, як у дитинстві, дивилася на Ліку, і дівчина ніяковіла.

І якось цілком губилося з поля зору, що фінансова криза сталася в них саме через ці курси. Бо Ліці довелося витратити на оплату тітчиного навчання більшу частину премії, виданої за порятунок Онука Імператора.

При цьому Ліка небезпідставно підозрювала, що в Ліс тітку понесло зовсім не потяг до освіти. Вона хоч і була фанатом своєї справи, але двадцять років роботи дільничним терапевтом мали б помітно приглушити її захопленість стетоскопом і клізмою.

Все було простіше пареної ріпи.

Природний авантюризм жінки, який довгий час був придавлений вантажем сірих буднів, раптом спалахнув у ній жагучою пристрастю.

І із запалом тринадцятирічного підлітка вона пустилася берега.

- От же, не нагулялася, - обурювалася Ліка, - фатальна, блін, жінка! Бальзаківського віку.

При цьому глибоко в душі дівчина пишалася своєю родичкою і навіть трішки заздрила їй.

А початок цього загулу, як з'ясувалося, поклав ще в Пітері бравий агент Ден Браун. Перевертень-ведмідь никав по Землі в пошуках розумних істот, у чиїх жилах текла хоча б чвертка крові перевертнів. Знайдених щасливчиків він переправляв до Імперії, обіцяючи молочні ріки з кисільними берегами та інші казкові преференції.

На перший погляд, вибір тітки Джейн міг здатися несподіваним. Адже Ден Браун не вирізнявся ані особливим складом розуму, ані романтичністю. Сама вона була добре освіченою інтелігентною жінкою. І зараховувала себе до категорії м'яких і мрійливих дам із високоорганізованою душевною структурою.

Ліка, звісно, щодо сентиментальності образу улюбленої тітоньки могла б і посперечатися, але тримала свою думку при собі.

Зате агент мав переваги, які окупали всі його недоліки. Навіть із лишком.

Перевертень мав яскравий невгамовний темперамент і величезний... Ну, оцей самий.

Тому Ліка спитала прямо, не стала розводити політес з тіткою. Рідна ж!

- Ну, і як тобі Ден? У сенсі, в ліжку?

У відповідь пролунав сплеск обурення, утім цілком очікуваний:

- І ти могла таке про мене подумати? Про мене, людину високоморальних і моральних принципів. Ти ж мене стільки років знаєш!

Однак феноменальний перевертневий слух Ліки вловив, як тітка шепоче у ванній: «Сподіваюся, земні контрацептиви діють і на перевертнів. Тільки залетіти мені бракувало».

У помсту вона не стала повідомляти родичці, що «залетіти» від цього виду істот не так вже й просто. І треба ще дуже постаратися, щоб домашній тест показав дві смужки після сексу з перевертнем.

До того ж тітчине захоплення Деном Брауном принесло несподіваний матеріальний зиск.

Річ у тім, що агенти Терри на Землі аж ніяк не розкошували.

Рідна держава забезпечувала їх утриманням на рівні прожиткового мінімуму. За принципом: «вовка ноги годують». Що було дивно, зважаючи на значущість тієї роботи, яку вони виконували.

Завісу над цим феноменом відкрило особисте знайомство дівчини з Імператором. Вона ще тоді винесла вердикт щодо сонцеликого: «Скнара - рідкісний. Начебто Вовк Білий, а звички, як у хом'яка». Тож агенти на Землі мали радіти хоч якомусь забезпеченню. Цей Імператор міг узагалі всіх на підніжний корм перевести.

Ось і бігали горді діти відомих родин Терри в пошуках додаткового заробітку, щоб відповідати своєму реноме.