Глава 3

Через три дні я нарешті дійшла до столиці Аренда, тут справді було дуже гарно як і розповідали. Після того коли на мене напало те чудовище і мене  чудом врятував дракон я після того не очікуваних пригод на свою руду голівку - більше не зустрічала. Чудово, гадаю що мене пожаліла сама Богиня. 

Але тепер мені потрібно знайти академію. Як це зробити? Можливо місцеві допоможуть: 

- Вибачте, підкажіть будь ласка де знаходиться академія імені Міхаеля ІІ?... Запитала  у проходящого повз. Здається він був звичайною людиною, тобто без магії. Він виглядів десь на років сорок п'ять - п'ятдесят.

Уже з'явилося сиве волосся, та зморшки під очима і на лобі. Звичайні люди живуть приблизно дев'яносто років, а магічні істоти можуть продовжити собі життя ще на стільки років.

- Так, звісно. Це вам на ту сторону, потім повернете праворуч та весь час прямо поки не побачите академію.

- Дякую, нехай вас Богиня благословить.

- Нічого, радий був допомоги. І вас нехай Богиня благословить.

Після того коли він пояснив як знайти академію він пішов далі по своїм справам, а я туди куди показав мені старець. Я бачила різні ринки на яких продавали різні товари, наприклад: побутові предмети або різні зілля,  магічні амулети, магічні артефакти та особливо їжу від виду якої в мене забурчав живіт. Так, всі свої припаси я з'їла ще в лісі та й готуватися не було часу, так як я імпровізувала. Потрібно було бігти поки була можливість і я цим скористалася.

А ще я бачила тут вампірів, також вовків тобто перевертнів, ще були маги світлі та темні - взагалі ми відьми теж відносимося до магів, але не варто нас так називати тому, що ми не в дуже  гарних стосунках.

Через кілька годин я здається була на місці. Я стояла перед великим маєтком, але мені здалося... Що він якийсь замалий нібито для великої та прославленої академії? Я гадала що побачу велику будівлю, будуть розкішні сади, гуртожитки, але аж ніяк не очікувала що побачу лише трьох поверховий маєток, та в мене будинок буде побільше.

Ну що ж, побачимо який він всередині. Що я дарма  пройшла таку дорогу?

Увійшовши в середину я побачила схоже на кабінет приміщення тільки більше. Здається я вчасно, попала на набір студентів. Це здається лише вхід в академію щось схоже на прохідний портал.

Приміщення в середині  виглядає великий білий потолок та люстра з свічками горіли гарно. Також були кілька дверей з написами, так подивимося що в нас тут...

За одними дверима приймали заявки, а потім потрібно буде пройти перевірку на рівень магії. Нічого такого не звичайного.

Я стояла в черзі доки всі перевіряли рівень магії. Здається по цим рівням йде розподіл по спеціальностям.

Цікаво, а куди можу попасти я?

Через півгодини черга нарешті дійшла і до мене, потрібно було лише приложити долоню до білого кристалу. Коли я приложила свою праву руку до кристалу він засяяв темно-красним сяйвом. В мене відняло мову, нівкого з присутніх не було такого сяйва.

Я поглянула на присутніх, ніхто з них не розумів, що тут відбувається. Я не на жарт злякалася. А що якщо мене не приймуть? Що я буду тоді робити? Це єдиний вихід втекти з дому та не бажаного весілля. Мої думки крутилися в моїй голові з місця на місце.

Що робити?

Я опинилася в другому приміщенні, так швидко, що не зрозуміла що сталося. Коли прийшла в себе, то почала роздивлятися приміщення.

Це був звичайний робочий кабінет - дерев'яний стіл, маленькі віконця та свічки які гарно горіли на на них та на столі.

Піднявши голову я зустрілася з прекрасним власником зелених очей.

Після не великої перерви виклала нову главу)) приємного читання 😉

Кіра❤️