Зустріч призначили на наступний день. Маленьке, злегка обшарпане кафе на самому краю затоки. Ідеальна нейтральна територія, де пахне солоним вітром і старою кавоваркою.
Девід уже чекав на них. Сидів один за кутовим столиком. Високий, худорлявий, на вигляд років двадцять п'ять. У нього були ті самі гострі риси обличчя, що й у батька, але без Леової самовпевненої вальяжності. Від хлопця просто тхнуло якоюсь смиканою, майже підлітковою тривожністю.
Коли Бетті з Максом підійшли, пальці Девіда нервово вибивали дріб по склянці з крижаним лате.
— Девіде. — Макс опустився на стілець навпроти. Його голос звучав напрочуд рівно. — Це Бетті Мелоун. Сестра Еліс.
Хлопець смикнувся. Він швидко зиркнув на Бетті, але погляд майже миттєво зісковзнув кудись убік. Занадто різко.
— Я чув про тебе. — Він спробував видавити із себе байдужість, та вийшло відверто криво. — Мені справді шкода через те, що сталося з твоєю сестрою.
Бетті навіть не спробувала вдати ввічливість. Вона сіла рівно і втупилася прямо в нього.
— Ти бачив Еліс тієї ночі. Після її гучної сварки з Максом. Вона приходила сюди, до тебе?
Девід помітно напружився. Кадик нервово сіпнувся, а пальці на склянці побіліли.
— Так. Приходила. Ми... ну, ми трохи поговорили. Вона була страшенно розстроєна через Макса. Казала, що все якось тупо заплуталося.
— І що було далі? — Бетті трохи нахилилася вперед, не знижуючи тиску.
Хлопець уперто дивився кудись на воду за вікном. Під столом його нога вибивала шалений, рваний ритм.
— Вона просто пішла. Сказала, що хоче пройтися на самоті, подумати. Я пропонував скласти компанію, провести її додому, але вона відмовилася. От і вся історія.
Слова вилітали з нього наче з кулемета. Занадто швидко. Він уникав її очей, а його вільна рука на коліні постійно збиралася в жорсткий кулак і знову розтискалася.
— Девіде. — Бетті трохи пом'якшила тон, але погляд залишився холодним. — Ти зараз нервуєш так, що це видно за кілометр. Якщо ти знаєш хоч щось ще, краще скажи це зараз. Я не з поліції. Мені просто треба зрозуміти, куди поділася моя сестра.
Зависла довга, важка пауза. На скроні хлопця блиснула крихітна крапля поту.
— Я клянуся, що не маю уявлення, куди вона пішла потім. Я нічого не знаю.
Макс сидів як статуя, мовчки спостерігаючи за цією сценою.
Бетті тихо зітхнула. Вона відвела погляд від цього спітнілого, переляканого обличчя і просто ковзнула очима по кафе. За спиною Девіда висіла звичайна коркова дошка, куди власники чіпляли фотографії постійних клієнтів. Купа розмитих облич, літнє сонце, усмішки. І раптом на одній із фотографій... Девід. На якійсь яхті, щиро сміється і обіймає дівчину.
Дівчина була до болю знайомою.
Серце Бетті різко тенькнуло, наче хтось обірвав струну.
— Це... Лія? — Вона повільно підняла руку і вказала на дошку.
Девід озирнувся назад.
— Так. Лія Белтон. Ми зустрічалися пару років. А що таке?
Бетті відкинулася на спинку стільця. Треба було вдихнути.
Лія Белтон. Найкраща подруга Еліс із самого дитинства. Вони були нерозлийвода, майже як рідні сестри. А потім, десь у шістнадцятому, родина Лії переїхала до Іспанії. Але ж вона щоліта поверталася сюди, у Затоку. Чому Еліс майже нічого про неї не розповідала в останні роки?
— Я її знаю. — Голос Бетті пролунав якось глухо. — Дуже добре знаю.
Вона перевела погляд на Макса, який одразу підібрався, а потім знову на Девіда.
— Дякую за розмову, Девіде. Наразі цього вистачить.
Бетті вийшла на вулицю так швидко, що Максу довелося її наздоганяти. Сонячне світло раптом здалося занадто яскравим і дратівливим.
— Лія Белтон. — Вона випалила це на ходу. — Вони з Еліс були найближчими людьми. Якщо хтось і знає, що насправді варилося в голові моєї сестри того літа, то це тільки вона. І те, що вона спала з Девідом... Ні, такі збіги не бувають випадковими.
Макс наздогнав її і м'яко перехопив за лікоть.
— Ти хочеш її знайти? Поговорити особисто?
Бетті різко кивнула. В її очах замість недавньої втоми тепер горіло щось схоже на лихоманку.
— Так. І бажано негайно. Якщо Девід так труситься і явно щось приховує, то Лія — це наш єдиний шанс дізнатися правду про ту бісову ніч.
#491 в Детектив/Трилер
#4548 в Любовні романи
#993 в Короткий любовний роман
Відредаговано: 20.06.2026