14

Сем і Нікс стояли перед величезними, потьмянілими дверима старого офісу — мовчазного свідка колишніх планів, змов і таємниць Кайли. Погляд Семів давно звик до похмурих, порожніх просторів, але цей будинок тримав у собі щось особливе — наче вдихав тінь минулого у кожен камінь і тріщину. Повітря було густим, насиченим запахом вогкості, пилу та старої фарби, що розтікалася по стінах мов спогади, які не дають спокою.

Він зробив глибокий вдих — холодний, майже різкий, що ніби пробуджував його від втоми, яка давно в’їлася в кістки. Біля нього Нікс стиснула пальці в кулак, її очі блищали від поєднання рішучості і страху.

— Відчуваєш? — прошепотіла вона, ледве рухаючи губами, — це місце живе. І воно нас чекає.

Сем повільно крокував уперед, його кожен крок луною відбивався у безкрайніх приміщеннях. Облізлі стіни були вкриті плямами часу, відлуння далеких голосів і сміху, які давно замовкли. У повітрі витала невидима напруга — ніби саме це місце зберігало біль і зраду, сподівання і розпач.

Раптом його погляд впав на пожовклий аркуш, що висів на одній зі стін, прикріплений липкою стрічкою. Сем обережно доторкнувся до нього, ніби боячись розірвати тонкий папір, і прочитав услід за собою:

— «Ти не зобов’язаний бути сильним, якщо знаєш, заради чого падаєш.»

Ці слова, написані нерівним почерком, ніби з відчаєм і надією водночас, проймали його наскрізь. Сем відчував, як у грудях знову піднімається хвиля гніву і болю.

Нікс зробила крок ближче, її темні очі виблискували рішучістю:

— Знаєш, Сем, для мене це більше, ніж просто слова. Це — причина не зламатися. Адже без цього — ти просто тріскаєшся, розсипаєшся на мільйон шматків.

Він підняв голову, дивлячись їй у вічі.

— Вона залишила це для нас. Свій оберіг серед руїн.

Тиша, що наступила, була густою і важкою. Старий вентилятор, що довгий час мовчав, раптом скрипнув і почав повільно обертатися, немов сам цей звук оживляв приміщення. Їхні тіла напружилися — здавалося, навіть стіни прислухалися.

— Чуєш? — ледве прошепотіла Нікс, — хтось тут...

Сем миттєво стиснув кулаки, напружуючи всі м’язи.

— Не хтось, — промовив він холодним голосом, — а вони.

Повітря навколо ніби згустилося, і кожен дихальний рух став важким, майже болючим. Ті, хто колись тут господарювали, поверталися, щоб забрати те, що їм належить.

— Вони думають, що ми здамося без бою? — Нікс кинула викликальний погляд, її усмішка була гострою, наче лезо.

— Помиляються, — відповів Сем, відчуваючи, як у його жилах пульсує не лише страх, а й непохитна віра.

Вона оглянула порожні кімнати, ніби шукала найкращий шлях для наступу.

— Я зроблю їм пастку. Вони ніколи не забудуть ім’я Нікс.

— Тільки будь обережна, — попередив Сем, — у нас не буде другого шансу.

Раптом із темряви виринув силует — холодний, безжальний, з очима, що палали ненавистю.

— Ви думали, це буде легко? — голос його був насичений загрозою. — Ви помилялися.

Серце Семеве прискорилося. М’язи напружилися, він підняв руки, готуючись до удару.

— Готовий? — кинула йому Нікс погляд, повний виклику.

— Як ніколи, — промовив Сем, і вони ринулися в сутичку.

Швидкі, різкі рухи, запах поту і адреналін, глухий стукіт ударів — усе змішувалося у хаосі битви. Вони билися не лише за себе, а й за пам’ять, за майбутнє, за Рубі.

Після короткої, але шаленої сутички герої відійшли у тінь. Дихання було прискореним, але очі горіли вогнем.

— Це було близько, — прошепотіла Нікс, витираючи піт зі чола.

— Вони сильніші, ніж здаються, — погодився Сем, — але ми теж не прості.

Погляд Сем упав на старий, майже зруйнований портрет, що похитувався на стіні — молодша Кайла дивилася звідти з наївною усмішкою, ще без тіні темряви у очах.

— Кайла колись була іншою, — тихо мовив Сем.

— Люди змінюються, коли втрачають все, — додала Нікс. — І її вибір веде всіх нас до прірви.

Відновивши сили, вони рушили глибше у лабіринти минулого — крок за кроком до нових випробувань, розуміючи, що кожен рух може стати останнім, але й новим шансом.

Сем глянув на Нікс, відчуваючи в її присутності незламну силу і підтримку.

— Ми пройдемо це, — промовив він. — Бо це не просто боротьба за життя — це боротьба за нас.