ЛІЗА ВОЛОДИМИРІВНА БОЛОТЯНА.
До нового року залишилося зовсім мало, якихось два місяці, а справ було багато, і замовлень у нас також, і це радує, бо робота є, а значить і будуть і гроші і замовлень стане більше. Якраз пора коли люди вже займаються підготовкою, хто оформленням свят, хто оформленням інтер'єру, а це якраз по нашій спеціальночив, а хто вже і подарунками в мене не було ні настрою ні бажання на таке все, через те що зараз твориться в моєму житті. Суцільна чорна полоса, хоча якась іскорка що станеться хоча б якесь маленьке диво це жевріє, але чи на довго не знаю, терпіння і надія вже були на грані.
От якраз наглядний приклад мого невезіння: зараз я сиділа і мріяла щоб цей чортів день вже закінчився якнайшвидше. Я була дуже змученою, немов мене морили голодом, бліда як поганка, дихання преривесте немов мені не вистачає кисню, пульс слабкий, немов в тій палаті мала лежати я, після пережитого стрес. Руки до сих пір тряслися як у алкоголіка, були холодні немов з морозу я до цих пір була в шоці сидячи у лікарні, а якщо точніше, саме в приймальні травматологічного відділення чекаючи цього вироку лікаря, про стан того хлопця наче свого власного, чи так наче в цьому була винна я, хоча ні, я була просто свідком, щоб точно знати що все добре.
Щодо лікарні то зі мною все добре, з моїми рідними теж, і друзями, просто сьогоднішній ранок видався для мене дуже не вдалим, я б сказала найжахливіше ніж зазвичай і за останній час. На мене немов навели якесь закляття невезіння, чи порчу все йшло просто шкереберть, все валиться з рук неприємності так і переслідували мене на кожному кроці. Спочатку сімейний бізнес який на мене і брата залишив батько, невелика фірма по виробництву новорічних прикрас в зимовий період, та інших прикрас на інші свята конкуренти направили податкову службу з перевірками, це ще була фігня. Потім щей мій хлопець мене кинув немов викинув стану непотрібну річ, і щей заради якоїсь медсестри, брат попав в аварію і знаходився вдома в гіпсі, і я підозрюю що це була не випадковість, в домі де я жила прорвало труби, і мене і сусідні квартири затопило, це було просто жахливо.
Короче проблем більше ніж варіантів для їх вирішення і це все на мої тендітні жіночі плечі, і на мене одну. Так до всього цього щей сьогодні ця чортова пригода на дорозі… наче остання крапля. Я це все згадувала до найдрібніших деталей наче намагаюся щось нове пригадати але на жаль все було без змін…
Їду я собі спокійно на роботу, в момент коли загоряється червоне світло, я і ще дві машини що були по різні боки від мене, стояли і чекали поки проїдуть ті що з поворотів.
І тут на дорогу з лівого повороту виїжає чорний джип, і на нього з іншого повороту навпроти мчить інший і звичайно врізається в нього, і тікає, інший відносить в біг, і в стовп, машину зімяло як гармошку. Водія чоловіка з тієї машини викинуло, через лобове скло, сподіваюся він живий. І це було саме жахливе, дві інші машини що були біля мене відразу втекли, і залишилася лише я, і водій що був позаду. Я відразу викликала всі служби, добре що були камери на стовпах тому мою невинність було легко підтвердити, і звичайно я поїхала в лікарню з тим чоловіком, навіщо не знаю, але я вважаю що так було правильно. Він був без свідомості, тому встановити його особу що повідомити рідним було поки не можливо, лікарні зробили що могли, і сказали чекати. В нього нічого серйозного крім струсу головного мозку, ссадин, і перелому ноги і руки нічого не було, словом жити буде, це було добре. Я до речі навіть не розгледіла його, не встигла та й був не той момент і ситуація.
І тут До тями мене привів дзвінок мого секретаря - Іванки:
На цьому наша розмова закінчилась і я стала чекати лікаря, хотілося знати як той чоловік, жаль що з ним не було документів, так би повідомили його рідним.