Тепер це вже не було схоже на випадковість.
Олександра відчула як по спині пройшов холодок.
Олександра не могла повірити, що вампіри існують. Для неї це було сильно складно усвідомити.
Вона вирішила чесно розповісти Кирилу все, що побачила.
Кирило уважно вислухав її, але не міг у це повірити.
- -Як таке може бути? - розгублено промовив Кирило! Мені ніхто нічого ніколи не розповідав. Невже мій батько.... вампір?
- Олександра і Кирило вирішили дізнатися всю правду.
- Вони почали ставити більше запитань і насамперед запитали, чи може вампірська сила передатися Кирилові.
- Після довгої розмови вони дізналися, що це можливо, що якщо в людини є вампірська спадковість, то здібності зазвичай проявляються у сімнадцять років.
- Проте в деяких випадках вони можуть прокинутися пізніше - у вісімнадцять або дев'ятнадцять років.
- Почувши це, Кирило замислився. Він не знав, чи станеться це з ним, але тепер не міг перестати думати проте ким він є насправді. Минуло два дні Кирило і Олександра як завжди, разом вирушили до школи.
- Все було добре уроки пройшли і після уроків Кирило раптом відчув, що з ним щось відбувається.