- Здається Мирон і Олексія, - сказав Кирило. - Принаймні так я чув від батьків.
У Олександри завмерло серце. Саме так звали її маму і тата.
Вона ще раз подивилася на фотографію.
- Кириле мені здається це мої батьки.
Кирило здивовано подивився на неї.
- Твої батьки.
Олександра кивнула.
Тепер у неї було ще більше запитань чим відповідей. Якщо їхні батьки були друзями з дитинства, то чому ніхто ніколи не розповідав їм про це. Олександра попросила Кирила показати ще фотографій.
Раптом Олександра побачила щось дивне на одній з фотографій. - Зачекай...- сказала я.
Вона придивилася ближче до чоловіка, який стояв позаду її матері.
-Це був її батько.
На фотографії здалося, що у нього були довгі гострі ікла як у вампіра і не тільки у нього, а у батька Кирила так само.
- Ти це бачиш? - запитала вона у Кирила.
Кирило нахилився над фотографією.
- Дивно... Можливо це тінь або фотографія погіршала з часом.
Але Олександра не була впевнена. Вона перегорнула сторінку й знайшла ще одну світлину.
Бібліотека на Booknet - це зручний список книг, де ви:
зберігайте книги, що сподобалися
легко бачите оновлення всіх книг
стежите за появою нових відгуків до книг
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.