Глава 30

Нічний клуб зустрів подруг голосною музикою, шумом та веселощами. Галя мимоволі втиснула голову в плечі, вона якось раніше ніколи не бувала в подібних закладах. На голову відразу почала тиснута музика, яка, здавалось, проникала в кожну клітинку її тіла. Вона зацікавлено роззиралася навкруги, роздивляючись хитросплетіння візерунків світлових ефектів.

Вона раніше неодноразово пропонувала Гришці відпочити в подібних закладах, та він завжди знаходив причину для відмови, просто ніколи не знаходив часу на подібні вилазки. Він волів відпочивати вдома, лежав перед телевізором, в крайньому випадку пропонував кінотеатр чи парк. Чорнявка поки що не могла сказати, чи їй тут подобається чи ні. Можливо, якщо знайти затишний столик десь в кутку і поспостерігати, що робиться навкруг, то вона б сформувала своє враження.

Чомусь у голову прийшла неприємна думка, що все життя вона намагається підлаштуватися під власного чоловіка, забуваючи про свої прагнення. Ось, Нора, видно, що робить усе, що хоче, чого прагне її душа і тіло. Тим часом білявка з виглядом ВІП-персони закладу підізвала офіціанта і попрохала провести їх до зарезервованого зарані столика. Нарешті дівчата зручно вмостилися на м’яких диванчиках у спеціальній ніші, де можна було спокійно поговорити, випити пару коктейлів, і не зважати на гучну музику, яку частково заглушали стіни.

— Нарешті вибралися, щоб поговорити наодинці. А то за цими справами світу білого не бачу — то фітнес, то манікюр, то благодійні вечори. І все потрібно встигнути. Аякже, не проста місія бути дружиною відомого бізнесмена, — видихнула Нора, сяючи бездоганною посмішкою. Бірюзова блузка, спущена на одне плече, гарно відтіняла засмаглу шкіру, а білі обтислі шорти давали можливість налюбуватися всім бажаючим на бездоганні ніжки красуні. Гарна, що там казати. На спокусливу блондинку багато хто звертав шиї, але це тільки тішило її самолюбство.

— Розумію, Норо. Нічого, добре, що час нарешті знайшовся. Та раніше й я… — затнулася Галя на півслові, — трохи була зайнята.

Не будеш же розповідати колишній подрузі, що не могла спати без заспокійливих. Та й сон важко було назвати нічним відпочинком, адже Галю останнім часом мучили останні одкровення, які вона дізналася в рідному селі. Поїздка в клуб з Норою була своєрідною спробою відволіктись від тривожних думок.

— От і гаразд. Зараз замовимо щось випити та закусити, а потім і розмова краще потече, — підморгнула Нора, — Не хвилюйся, я пригощаю.

— Ні, ні. Давай на половину, — Галя кинулася витягувати гаманець.

— Не сміши, подруго. Не варто показувати мені свою гордість, це я й без тебе знаю. Давай так. Наприклад, сьогодні я тебе пригощаю, а завтра ти. Я бачу, не за горами ті часи, коли ти станеш відомою художницею. От тоді й пригостиш мене, ок?

Галинка зніяковіла, та погодилась. Зайвих грошей у неї не було, а соромитись перед Норою аж ніяк не хотілося. Хоча її картини й почали гарно продаватись, однак майже всі гроші йшли на кредит за квартиру і розвиток бізнесу. Так, їм з Гришею стало набагато легше фінансово, і вони навіть намагаються відновити сімейні відносини, роблять спроби  не загрузати у темному минулому. Щоправда, більше намагається Галинка, а чоловік влаштовує їй свято, лише коли тримає в руках гроші за продані картини.

Незабаром подружки розслабились, і полинули в спогади. Добре, що Нора навіть не здогадувалась, чому Галя і Гриша так рано пішли із зустрічі. Ця бійка відбувалася без сторонніх очей, і не привернула загальної уваги. Галя сказала подрузі, що просто стомилася, і Гриші потрібно було зрання в майстерню. Потім розмова нарешті перейшла у таке потрібне для Нори русло:

— Ох, Галко, бачу, ти така щаслива! Поділись секретом, як тобі вдалося наскільки закохати у себе Стельмаха, що він очей з тебе не зводить? Багато з наших однокласниць помітили, як він змужнів. Напевно, за таким жінки зграями в’ються?

Галинка закашлялась від несподіванки. Невже у житті Нори все не наскільки прекрасно, що вона таке запитує? Хвильку подумавши, здвигнула плечима:

— Нічого особливого, Норо. Я нічого для цього не роблю, просто ми живемо як і всі інші сім’ї, – зашарілася Галинка, не розуміючи підвищеного інтересу блондинки до їх сімейних справ, – Звичайна родина, зі своїми плюсами і мінусами. Якщо і сваримося, то швидко миримося. Напевно, у багатьох ситуаціях потрібно знаходити компроміс, тоді й чоловік цінуватиме.

— Напевно, — розсміялася білявка, — Ці – ну – ва – ти – ме! — повторила по складах, — Мене он є за що цінувати, так ніхто не цінує! Так, Галко, за це й вип’ємо! — Нора перехилила чарчину, приємне тепло розлилося по тілу. Як би вона не хотіла приховувати свій відчай, та під впливом алкоголю в неї розв’язався язик.

— Може досить? — несміливо спитала Галинка.

— Розслабся, подруго. Щось мені так здалося, Галко, що Гришка тримає тебе на короткому повідці. Чи не так?

Обличчя чорнявки вкрилося червоними плямами:

— Норо, вже пізно. Я піду, — різко підірвалася з місця.

Нора заспокійливо взяла її за руку:

— Подруго, ти не зважай на мене. Буваю різкою, вибач за одкровення. Сідай, поговоримо, а  то знову хтозна коли зустрінемось. От доля звела нас усіх в одне велике місто, а ніколи нам просто так зустрітися та поговорити, — благально глянула в очі, — Галю, будь ласка, сідай.

— Хіба на трохи. Мене, напевно, вже чоловік зачекався.

— Почекає, нікуди не дінеться, — раптом Норі сяйнула думка поділитися сокровенним з подругою, якщо інакше не можна дізнатися правду.

— Галко, розумієш … — набрала повні груди повітря, — чому я в тебе питаю про секрети зваблення? Гм, ну, не зваблення, а способи закохати у себе чоловіка. Ти ж знаєш, я зі школи шалено закохана у Стьопку.

— Так, звичайно. Ви і зараз дуже гарна пара, — Галя відвела в бік очі, щоб не виказати мимовільним жестом чи словом про те, що останнім часом зблизило її з Степаном.

— Насправді ми тільки для людей щаслива пара. Не кохає мене Степан і ніколи не кохав! Це я обманом змусила його на собі одружитися. Думала, пройде час, і він точно в мене закохається. На жаль, навіть дітьми не змогла прив’язати його до себе, для нього, як жінка, я нічого не значу, так, тільки матуся його дітей. Живемо, ніби сусіди під одним дахом, та мені цього замало, я втомилася випрошувати в нього хоча б крапельку кохання. Що зі мною не так?