Глава 12

Через деякий час компанію колишніх однокласників запросили до банкетного залу. Друзі вирішили розміститися за одним столиком, адже ніяк не могли наговоритися. Вони не бачилися тривалий час, тому мали безліч тем для розмови. Четвірка ділилася фотографіями, згадувала веселі та безтурботні шкільні роки, постійно перебиваючи один одного та додаючи подробиці до найкумедніших історій. За їхнім столиком ледь не найгучніше лунали розмови та веселий сміх. Трохи згодом компанія розділилась. Дівчата були зайняті своїми розмовами, тому не дуже контролювали чоловіків. А ті, в свою чергу, радіючи від зустрічі, постійно проголошували тости. Так, чарка за чаркою, друзі незчулися, як добряче напилися.

Невдовзі Нора відійшла у своїх справах, а потім приєдналася до однокласниць, що влаштували фотосесію. Звісно, головна зірка класу не могла пропустити такого дійства. Білявка із захопленням позувала для камер телефонів, намагаючись якомога вигідніше продемонструвати ідеальний макіяж, зачіску та блиск дорогоцінностей. Вона показово обіймалася з усіма, жартувала, демонструючи радість від зустрічі.

Гриша також відлучився, з кимось сперечався по телефону, відійшовши подалі від гучної музики. Степан та Галинка залишилися за столом самі. Чоловік милувався чорнявкою, яка підперши голову рукою, з посмішкою спостерігала за шаленими танцями, що їх влаштували занадто нетверезі однокласники. Він розумів, що зараз сприятливий час для втілення мрій у реальність. Та й випитий алкоголь потребував активних дій.

Ще ніколи Галинка не була такою бажаною для бізнесмена. Степану захотілося ухопити дівчину в обійми, потонути в її бездонних очах та поцілувати кожен сантиметр бездоганного тіла. Вона не йшла ні в яке порівняння з тими випещеними красунями, які щоденно ліпили тіло у фітнес-центрах та косметичних салонах, та прагнули дорожче себе продати. Зараз він ладен був проміняти все своє багатство лиш би поцілувати чорнявку та отримати палкий поцілунок у відповідь.

Степан підсів ближче, легенько кашлянув, щоб привернути увагу дівчини до себе. Галинка здивовано повернулась та подивилась на чоловіка. Від цього погляду у Степана пересохло в горлі, і він одним ковтком осушив найближчий келих. Галинка з цікавістю розглядала чоловіка, ніби запитувала, що йому потрібно. Її спокусливі вуста зводили його з розуму, за мить викинули з його голови всі інші думки. «Що ж ти зі мною робиш?» подумав бізнесмен, а потім швидко оговтався і промовив:

— Галю, а можна тебе запросити на танок? — захриплим від хвилювання голосом запитав нетверезий Степан, поклавши руку на тендітну долоньку дівчини. Дотик до гарячої шовковистої шкіри пронизав тіло бізнесмена тисячами голочок, які ніби вп’ялися в серце і заважали дихати. Краватка здавалася занадто тугою, тому чоловік рвучким порухом послабив вузол. «Що зі мною таке? Чому поряд з нею я перетворююся на закомплексованого підлітка? Так, візьми себе в руки і не будь ганчіркою».

— А пані Марчук не буде проти? – кокетливо спитала дівчина, прибравши свою долоньку з-під руки чоловіка. Галинка також трішки захмеліла, тому почувала себе розслабленою і дозволила собі легенький флірт.  

— Що ти говориш? Немає ніякої пані Марчук. Нора як була Крапівіна, так нею й залишилася. Продовжувачка славної династії, – хмикнув Степан. А потім здивовано запитав, – Та й до чого тут Нора – це ж тільки танок.

— Не звертай уваги. Це я просто випила лишку. З незвички шампанське вдарило в голову. Так, я не проти, Стьопо. Тільки давай спочатку вийдемо на відкриту терасу. Мені потрібно розвіятися, вдихнути свіжого повітря, а то від алкоголю та гучної музики голова йде обертом, — веселі вогники грали в очах Галі, коли вона повільно піднімалася зі стільця.

Вона вперше за довгий час почувала себе щасливою, проблеми та сімейні негаразди відійшли на другий план. Дівчині було так добре, їй подобалась галантність Степана, який цілий вечір був з нею люб’язний та не зводив з неї погляду. Звісно, вона не бачила пожадливого виразу в його очах, перебуваючи в своєму ілюзорному світі. Вона не зрозуміла, що він відноситься до неї не як до колишньої однокласниці, а як до здобичі, яку прагне вполювати упертий мисливець.

Звичайно ж, Гришка ніколи б не запросив її на танок, тому вона з радістю згодилась на пропозицію Степана. Атмосфера вечора потребувала веселощів, і чорнявка вирішила не залишатися осторонь. Грайливого настрою додавало шампанське, яке закружляло голову та змусило дещо легковажно відноситися до життя.

Марчук галантно подав руку тендітній брюнетці, допомагаючи їй вийти із-за столу. У повній мовчанці вони попрямували на терасу. Галинка із задоволенням вдихнула аромат вечірнього прохолодного повітря. На місто вже опустилися сутінки, додаючи таємничості святковому вечору. Друзі знайшли затишне місце, Степан однією рукою підхопив талію дівчини, іншою — взяв її долоньку та пристрасним поглядом подивився на чорнявку. І відразу потонув в її очах…

Як тільки Галя опинилася в його обіймах, світ померкнув перед очима, голова запаморочилась від близькості перебування тієї єдиної, про яку мріяв у шкільні роки, але зробив боляче і забув на довгі роки. Він зрозумів, що не зможе дихати, не зможе існувати, якщо втратить своє перше кохання. Чому він був таким бовдуром, що проміняв ці бездонні очі, ці соковиті вуста на золоту клітку, прикрашену діамантами?

— Галинко, я не можу повірити, що втратив тебе. Ще тоді пам’ятаєш? У той злощасний випускний вечір. Ти ж розумієш, що у всьому винен алкоголь? Я і досі відчуваю себе покидьком за те, що налякав тебе і завдав болю. А я так і не знайшов в собі сили перед тобою вибачитися. Тому лише зараз, через стільки років прошу у тебе вибачення.

— Я все забула, і пробачила тебе, — прошепотіла брюнетка, намагаючись приховати хвилювання.

Вона дійсно не відчувала до Степана ніяких негативних відчуттів, адже мала легкий та незлопам’ятний характер.

— Розумієш, у моєму серці ще нічого не згасло. Нехай про мене тобі багато поганого можуть розповісти. Але я постійно думав про тебе. Розумів, що назавжди втратив тебе. Заповнював пустоту коханками, роботою, дітьми, щоб не думати… не думати про тебе. Галю, ти мені постійно з’являєшся уві сні. У снах знову і знову бачу тебе таку… таку неймовірну. Пам’ятаєш, отам на галявині за мольбертом. Ти обертаєшся до мене і я пропадаю в твоїх очах. Скільки разів намагався забути тебе, але не можу, — продовжував гаряче висповідуватися Марчук.