Розшук Павлова

4 Щури з корабля

-Хух - зітхнула жінка, в комфортабельному купе , коли потяг тронувся - Ми їдемо з відси.

-Вчора німці тако ж пролітали…

-От того , доню, нас батько по далі і відправив.

Стук у двері.

-Хто?

-Провідник.

Молодша відчинила двері. Тут же в купе влетіло двоє , з револьверами. Приставивши дула до голів жінок, головний сказав:

-Гроші женіть.

-Та ви знаєте хто мій чоловік?!!- відійшовши від шоку , з неприхованим обуренням запитала старша.

-Знаємо , знаємо. Третій секретар райкому. Бабло і цацки жени. - нахабно сказав молодший.

Ошалівша жінка , віддала все що було. Молодший зірвав сережки і кільце з жінки.

-Все. Ідемо. - велів старший.

Вийшли в тамбур.

-Ніштяк. - сказав молодший, зазираючи в сумку. Але тут же отримав по шиї від старшого.

-За що? - обурився молодий.

-Іван, ти забагато патякаєш. Нащо ти розказав , що ми знаємо?

-Ой, та ніби вони там в ментівку побіжать?

-Навряд. Але це вже слід. Як і - кивок на прикраси.- Ми беремо тільки бабло. З цяцьками мороки багато. Так що викинь їх у вікно.

-Як?

-Швидко.

-Добре.

Молодий відкрив вікно. Зробив до жест у вікно, а сам заховав награбоване у рукав. Фокус , колись вивчений для викрутасів перед дівчатами, згодився.

Подобається

#221 в Історичний роман
#1341 в Детектив/Трилер
#185 в Бойовик

У тексті є: нуар

Відредаговано: 26.06.2025