Нічна темрява згустилася за вікном комірки сторожа Васильовича. Звичайнісінька нічна зміна на продовольчому складі .
Скип'ятивши на кірасинці воду , він якраз закинув в залізну крушку чаю. Залив окропом, але скуштувати напій не судилося.
Двері вилетіла з петель. Двоє дужих молодиків , повалили старого на землю. Зайшли ще троє.
- Іван - сказав високий брюнет з родинкою на обличчі - Кінчай старого.
Молодик підняв Наган , і навів на старого.
-Будь ласка… Пощади… Я ж нікому…
-Ну - нетерпляче сказав головний.
-У мене внучка …
Постріл револьвера , перервав белькотіння старого.
-Молодець - поплескав по плечу молодого пахан - Ти останній був , кого в ділі ще не перевірив. Збирай харчі, та звалюємо.