Глава 1 Молодий трунар Юта Моцумото

Японія,2008 рік.Країна в якій панує насилля,диктатура та повна заборона свободи слова.Всі живуть по правилам,які написано урядом.Країна повністю відділена від іншого світу.Ще 100 років назад їх країну ізолювали від решт країн.На кордонах стоять стіни висотою під 100 метрів.І ідуть вони впродовж всього кордону з сусідньою країною.Люди виживають,як можуть.Ідуть війни між людьми в країні.Одна родина іде на іншу.Тим самим території в державі відходять одній із сімейств.Після катаклізму який стався 100 років тому.Жителів Японії охопили хвороби,але в подальшому ці хвороби переросли в суперсили.Всі жителі Японії отримали енергію вулкану.Саме виверження вулкану Іодзан в 1908 році стало причиною появи у жителів Японії суперсил.Або ж як вони їх називають Хоккайдо.Назва пішла від місце знаходження данного вулкану.Ці Хоккайдо передаються з покоління в покоління і з кожним новим життям сила видозмінюється і може проявлятися в різних варіаціях.
Люди досі розвивають катани та мечі як зброю.Вогнепальна зброя заборонена в країні майже для всіх,окрім 3 людей які керують країною.Навіть на чорному ринку ти не купиш таку зброю.

В невеликому селищі майже біля підніжжя вулкану Іодзан живе родина трунарів.Батько,мати та їх син.

Родина Мацумото займається цією справою вже багато років.Починаючи з моменту виверження.Їх родина з покоління в покоління працювало трунарями.Та ховала людей в селищі які працювали прямо під вулканом,Збираючи копалини які досі присутні біля нього.Зачасту люди працювали максимум тиждень,і помирали.Адже ходить легенда.Що той хто матиме вільне серце зможе здобути Хоккайдо рівню якого ні в кого не буде.Тому так багато і погоджуються працювати,але результату для них це не дає.100% працівників помирали не пропрацювавши і тижня.І для глав держави це було вигідно.Але одного дня все змінилось......

13 серпня 2008 року
Селище Сярі

Юта Мацумото:Ехххх,і знову черговий працівник.....
Хлопцю 16 років,а він вже працює фізичною працею.Він знову копає землю на три метри вниз.І це вже 3 раз за день.Викопавши яму,він підходе до тіла та закидає його туди.
Юта:Хай прибуде з тобою отець розуміння,та душа твоя здобуде свободу.
І такий обряд він повторював по 4-5 разів на день.
—Еххх,присяду відпочину трохи.....–сказав тихо Юта.

Він сів на стільчик та почав дивитись на кладовище.Очі ходили то зліва на право,то з права на ліво.
Юта:Знову те саме,кожного дня те саме.Як хочеться взяти,і змінити своє життя.Стати першим з роду хто не став працювати все життя трунарем.Але я не знаю,це і справді має щось з неба звалитись на мене,щоб щось змінилось.

Проходить 5 секунд.Як тут на кладовище з неймовірною силою прилітає людина.Таке відчуття наче його взяли та з неба просто кинули вниз.Загадкова людина проїхалась на спині метрів 15.Юта відразу побіг на те місце де опинився невідомий чоловік.
Підійшовши до нього він побачив чоловіка років 30,з викривленим обличчям,та зі зламаними кінцівками.
Юта:Це хто його так?Невже тут причетні чорні плащі?Та ні,це ж вигадка людей з міста.Їх не існує....
???:Йооооооо,подивись на гору,малий!!!!
Юта піднімає очі вгору та бачить там чоловіка який завис у небі та потроху починає знижатись.
???:Чому це ти вирішив,що я вигадка?Я сильніший в цій країні.А ти от так береш та занижуєш мене.....
Юта придивився та побачив чоловіка в чорному плащі,з білим волоссям і очі в якого були синього кольору.....

Невідомий чоловік вже був на землі,та оминаючи Юту підходить до тіла яке лежало в землі
???:Ухххх,схоже я трохи переборщив.Ну нічого страшного.Роботу я свою зробив.І ще й,як вдало вийшло,що він відразу на кладовище впав.Малий ти ж тут все зробиш?
Юта:Зроблю,мені не в перше вже.....
???:Ну тоді я пішов,він вже точно мертвий.А ти тут давай,не сумуй.

Чоловік в плащі стукнув його по плечу.І різко завмер.....

Юта:Еммм,щось не так?Ви стоїте тримаючи моє плече вже секунд 20?
???:Хіхіхі,хахаха,цікаво,цікаво.Як тебе звати,юначе?
Юта:Юта Мацумото.
???:Юта,так ось мене звати Кендзі Йосіда.Я найсильніший сенші Японії.І у відповідності голова органу Чорних Плащів.
Юта:Тобто,ви не легенда?
Кендзі:Я-Легенда,хахахах,ні.Ми справжні.І займаємося оборонними справами держави.Тримай мою візитку,на ній мій номер телефону.Я хочу щоб ти вступив до нас!!!!Тому обдумай все,та чекатиму на дзвінок.

Юта:Що?Я?Вступити?До вас?Але ж в мене немає ніяких натяків на Хоккайдо.
Кендзі:Помиляєшься,обговори все з батьками,та приходь.Ну,а мені час.Не прощаємось малий.....
Кендзі наче розчинився у повітрі,та зник.Хлопець же сів на галявину та знову почав дивитись вдалину кладовища.

Юта задумався.....
—Невже,я все таки маю суперсилу.Невже моє Хоккайдо просто ще не пробуджене.— радісно думав,юнак.

Закопавши тіло цього чоловіка він пішов додому.
Юта зайшов до будинку,але вдома не було нікого.В гаражі в нього була своя кімната,в якій він вивчав історію та початок походження катан виду Утікатана.Він хотів знайти та навчатись фехтуванню.Проклятий меч Вадзамон,саме його він хоче отримати.Катана з білою рукояткою та овальною цубою.Ножни якого пофарбовані в білий колір,і прямий тип леза.Ходят легенди,що данний меч може розрізати простір та час.Але це лише легенди....Треба буде поговорити з батьками,з приводу тієї пропозиції.Зранку вже за сніданком скажу.

Тим часом Токіо столиця Японії

В самій високій будівлі на 69 поверсі був кабінет глав Держави.

До них на ліфті підіймався Кендзі.
Кендзі про себе:Той хлопчина,такий талант пропадає,невже це так склались обставини що я з ним зустрівся,чи тут криється щось більше?Сподіваюсь він відповість на моє запрошення.
Ліфт відкрився та він йшов далі по коридору.Не стукавши він відчиняє двері та заходить до кімнати в якій був стіл,та за ним стояло три крісла в яких сиділо три пана.Всі були повернуті спинкою до дверей.