9

  Проте, я дозволила йому провести мене до під'їзду. Під час прощання виникла незручна пауза і ми обидва замовкли, не розуміючи, що сказати.
    -Цвіркуни, чуєш, як заливаються? Літо буде спекотним. Аж надто рано вони прокинулися... - раптом видав він.
    "Дааа, все-таки сорок років - це не двадцять! Здалися мені ці цвіркуни! А літо в нас завжди спекотне... Теж мені спостерігач..." - подумала я 
-Ну бувай... - з усмішкою промовила я, міцно стискаючи ремінець від сумки на плечі.
    Якщо він зараз натякне на ще одне побачення, я, чесно кажучи, розгублюся і не знайду, що відповісти.
     Очі його стали жалісливими і Денис навіть трохи зсутулився, втративши на мить колишню статуру і підтягнутість.
Вочевидь, він бажав продовження, але його вразлива й несмілива душа не наважувалася діяти.
  -До себе так само не можу запросити, пардон, але теж не прибрано... - збрехала я, здогадуючись про його наміри.
   Я рушила в бік під'їзду і він пішов за мною.
-Денис! - зупинила я його, нервово повернувшись у його бік.
    Він мовчки подивився на мене, зупинився і примружився.
-Могла б хоча б у щічку поцілувати мене... - м'яко зажадав він.
  Я стиснула губи і підняла брову.
-Ну добре... - погодилася я.
    Він нібито милостиню випрошував на паперті. З чого це я стала така жаліслива? Я стояла вже в передбаннику і, притримуючи двері однією рукою, кивком голови дозволила Денису підійти до мене. Не вистачало ще королівського жесту рукою, що означав наказ наближення до царської особи.
    Денис демонстративно підставив щоку для поцілунку, але, коли мої губи обережно наблизилися до його щоки, вловивши доволі приємний запах одеколону після гоління, він нахабно спихнув мене з проходу, притиснувши до поштових скриньок.
     Від несподіванки я пискнула як гумова іграшка з пищалкою в попі.
Денис жадібно подивився на мене з голови до грудей і, охопивши мою шию однією рукою, став ненаситно цілувати. 
  "Ого!" - все що встигла подумати я.
   Опиратися було марно. Щось украй приємне зароджувалося внизу мого живота. Таке було вперше. Відчуття збивало землю з-під ніг, відключало геть мозок і мені шалено хотілося продовжувати цей пристрасний поцілунок. Складалося враження, що саме в цей перший поцілунок Денис і вклав усю свою пристрасть, запал і палкість.
    Я голосно вдарилася в процесі головою об залізну поштову скриньку. На першому поверсі в дверях хтось повернув замок. Я злякалася, що нас застукають, і стиснувшись, перестала відповідати на його поцілунки.
     -Ти заводиш мене дуже сильно... - часто дихаючи, і підставивши руку для підстраховки між моєю головою і поштовими скриньками, промовив напівпошепки Денис.
     Я мовчала, і також задихалася від збудження, яке, як виявилося, я відчула вперше в житті. У той момент я зрозуміла, що з моїм першим чоловіком, Олексієм і його міні-гідністю, у мене був не секс, і навіть не його назва, а просто стикування космічних шатлів. 
     Переконавшись, що після того, як хтось пошумів замком і не вийшов зрештою в під'їзд, Денис осмілів, повернув мене до себе спиною, обняв міцно і притягнув до себе. Дуже обережно, але цілком вправно, йому успішно вдалося продовжити свою справу, не отримуючи від мене ні крапельки опору.
     Зізнаюся! Мені подобалося те, що він робив зі мною. Як то кажуть - "Так несподівано і приємно!". І так! Всупереч усьому, інтим трапився у нас просто на першому побаченні. По дикому, первісному і по вульгарному. Просто в під'їзді. Він придавив мене і обеззброїв як комашку. І водночас уперше змусив мене випробувати небачені для мене раніше емоції і відчуття. Медаль Денису за це! Сміливо можна стверджувати, що він став моїм першим чоловіком.
    -Спасибі! - з посмішкою до вух, видала я йому після близькості, застібаючи джинси і натягуючи гольф, з грудей до живота.
   Схоже, подяку після сексу і таку реакцію з боку дівчини Денис почув уперше. Він здивовано посміхнувся у відповідь і тут же випнув груди колесом.
-Будь ласка! - з розгубленою посмішкою відповів він.
-Ну бувай... - знову вимовила я, цього разу, вже точно не знаючи, як мають поводитися люди після такого, і що вони мають говорити.
    -Наберу тебе! - заправляючи сорочку в штани, вимовив він.
-Ага! - майже викрикнула я на весь під'їзд, уже піднімаючись через одну сходинку до себе додому.
      -Фух! - перше, що вимовила я, оглянувши себе в дзеркало в передпокої й кинувши сумку просто на підлогу.
   Старий виявився ще тим пустуном. А я? Переспати з чоловіком, старшим удвічі, на першому побаченні в під'їзді! Як гопниця або відчайдушна малолітка. Але я не шкодую, лише відчуваю незначний сором, який з лишком перекривають і стирають у пил ті неймовірні відчуття, яких я зазнала з ним.