Раз на рік о святковій порі люди по всьому світі починають ставити та прикрашати ялинки й запалюють на них різнокольорові гірлянди — вогники надії. Допоки люди це будуть робити, на світі будуть існувати дива. Бо поки живе віра, нічого поганого статися не може, будь-які негаразди можуть виправитися на краще.
Ми вішаємо на пухнасті гілки різноманітні кульки, бантики, дощик, зірочки та сніжинки, та насправді то зовсім не іграшки. То все те, що з нами сталося за минулий рік: гірке і солодке, добре й погане. Те, чим ми пишаємося, і те, що чогось нас навчило. Всі наші помилки й досягнення, всі наші мрії й те, що не збулося.
Тихо Різдво йде по світі. Розчиняється у морозному повітрі, заглядає надвечір в оселі. Воно з'являється нечутно, без фанфар і фейєрверків, без червоних доріжок і спалахів камер. Зависає зіркою над кожною ялинкою, вітає дітлахів смаколиками та й дорослих не залишає без подарунків. Подарунки ті є найдорожчі у світі: віра, надія, любов, милосердя, доброта, співчуття. Оселяться вони у серці і народять надію і щастя.
Зі святим вечіром вас, та з Різдвом Христовим!