СВЯТО
–Свято це ж не те, що навколо, зовні. Свято, це те, що всередині у кожного з нас. Це стан душі в першу чергу. І все, що нас оточує, створюємо ми самі.
От, наприклад, Новий рік, а ти, зненацька, захворів. Тобі погано, мама з татом засмутилися, хвилюються. І ти хіба будеш радіти? Ні. Яке вже тут свято, коли погано. А ось якщо у тебе настрій хороший? На вулиці бруд, похмуро і сльота. Ти біжиш по калюжах підстрибом і не помічаєш забруднених штанців, хоча мама потім і насварить. І добре так тобі.
Новорічний настрій просто створити самому, своїми руками. Прямо завтра з тобою і почнемо. У великій кімнаті поставимо стіл, накриємо красивою скатертиною і залишимо на всі свята. Кожен день надвечір будемо дивитися новорічний фільм і прикрашати календар вирізками зі старих журналів. Печиво імбирне медове розпишемо візерунками. З ялинових гілок сплетемо справжній вінок, прикрасимо цукерками, шишками та бантиками. З різнокольорової пряжі накрутимо клубочків. Великих і маленьких. З білої я наплету сніжинок. Дощик теж знайдеться. Зробимо і блискучих кульок. Банти – з кольорового паперу, перетягнемо ниточкою. У мишки за каміном запитаємо, яка найліпша буде. І всім цим будемо разом прикрашати ялинку під улюблену музику.
Вогники забули. Не біда! Є, адже, у нас комин. А на стіні повісимо ліхтарики для свічок. Їх у мене якраз цілих три.
Зроблю цукерок твоїх улюблених, і чай заварю. Буде пахнути в хаті хвоєю і мандаринами. Старі годинники над комином стануть діловито цокати, а потім важливо скажуть: «Бом-бом-бом». Січень, лютий, березень – на кожен місяць по удару. А потім почнеться зовсім Новий рік і під ялинкою чекатимуть подарунки.
– Бабусю, ти справжнісінька чарівниця! – сонно прошепотів малюк. – І новий рік тут, у тебе у селі, як казкова магія.
– Це не чари, рідний, не магія зовсім, а старі сімейні традиції. А я просто люблю тебе. Засинай! Завтра у нас багато справ. Он, заметіль, чуєш? Співає тобі колискову. І котик на підвіконні їй підспівує. Пес Бармалей в сінях нас стереже. Йому там тепло. – Бабуся поцілувала біляву маківку, підіткнула ковдру і пішла допікати імбирне печиво. Треба ж ще й Чуню Чепурнюню задобрити, щоб цікавими казками частіш ділилася.