ЧОМУ ПІВНИК ТАК ГОЛОСНО СПІВАЄ

Одного разу почали звірята сперечатися, яке явище у світі найчарівніше. Вони дуже галасливо висловлювали свої думки. Ті, що не сплять вночі казали, що це Місяць в оточенні зірок, чи місячна доріжка на поверхні води. Ті, що живуть вдень, що це денне світло. Хтось стверджував, що нема нічого привабливішого за водні глибини, хтось – що за безжалісну лють Сонця серед пустелі, а хтось – захоплювався вітром на височині пташиного польоту. Деякі стверджували, що зачаровує льодяний кришталь та снігові діаманти, які розсипає зима. А деякі наполягали, що це буйне цвітіння навесні.

Вирішили тварини спитати мудрого пугача, як дізнатися про найчарівніше, і той відповів:

–Треба нам все назване переглянути разом і тоді вже вирішити остаточно.

Та на жаль, дехто не міг побачити зиму, дехто ніч або день. Дехто не вмів пірнати, а дехто літати.

Тоді звірята помітили, що серед усіх один півень не виказав ніякої думки, і запитали його, чому. А Півник і каже:

–Що я можу бачити такого, яке вам всім не видко? Я бачу те саме, що й більшість з вас. Але, якщо вже казати, то на мій погляд, нема нічого чарівнішого у світі за схід сонця на світанку.

Всі здивовано дивились на півня. Дійсно, багато хто з них встає вранці и лягає спати ввечері, але що тут особливого? Тоді півник продовжив:

–Коли встаєш ще до сходу сонця, розумієш, що все навколо тільки цього і чекає. Тиша. І ось в єдину мить сірий світ спалахує різноманітними кольорами, наче феєрверк! Це мить, коли ніч та день зустрічаються, коли нічне може побачитися з денним. В цьому напевно є магія. Та зовсім неважливо, де зустрічати світанок, від цього його чарівність не зменшиться. Ледь сонце торкнеться землі своїм першим променем, одна за одною прокидаються квітки, розриваючи свої пелюстки. Пташки починають співати й через хвилини їх вже цілий хор. Звірі визирають зі своїх сховищ. Починається життя, яке до того завмерло на цілу ніч.

Розсудили звірята, що, мабуть, дехто встає занадто пізно, а загалом то всі вони можуть спостерігати цю казково мить, про яку говорить півень. Хоч спосіб життя один одного в них відрізняється, та вирішили наступного дня всі разом і подивитися. Але вранці прийшли далеко не всі звірі, та поки решту виглядали, то й самі все пропустили.

На наступний ранок півник прокинувся, як завжди, раніш за всіх, і став голосно співати, щоб звірят сповістити і ніхто не запізнився б на схід сонця. Від його співу вони прокинулись своєчасно, а коли побачили чудову і насправді чарівну картину, то одностайно погодилися з півником.

Відтоді ніхто не хоче пропускати найчарівніше явище у світі – схід сонця на світанку. Так півник і співає тепер кожного ранку. Але якщо вже ніяк не хочеться вставати, особливо малюкам, то можна сьогодні ще трішечки подрімати. Авжеж завтра півень теж заспіває і сонечко зійде!