Розповіді кішки-тітки Білуги

Глава дев'ята. Ще одна проблема.

Чому , зрозумієте потім. Найголовніше зараз знайти кінотеатр. У Павла не було тут поки що знайомих , тому дізнатися від них він не міг. Через це , звертаємося до "дядька" Гугла.

Мапа показувала дорогу в кілометр, і без єдиної річки. Тому по кораблі не дістатись. Пішком довго. Залишилось таксі. Тільки і тут загвоздка,-юнак наш не мав тутешньої валюти.

Через це вони спочатку до банку бігали. Потім таксиста чекали. Ще поки пояснити йому (Наш Павлик як і я не знає грецької, тому знову до "дядька" Гугла) це також час зайняло.

Скажу чесно своїм ходом швидше. Але все ж , зібралися вони до кінотеатру. І зараз ви зрозумієте чому Білуга так до них ставилась.

З тваринами не можна-прочитав хлопець. А кішечці сказав чекай мене тут.-перехожі дивилися на нього як на мене (Дивака) . Але йому всеодно і він пішов сам.

Дивак Роман

Подобається

#1539 в Молодіжна проза
#612 в Підліткова проза

У тексті є: милі котики, розповіді, те що для нас дивне для когось буденне

Відредаговано: 10.05.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись