Дійшли нарешті вони до прапора. Папуга сказав:Чаааааао, у мене через п'ять хвилин обід.-і полетів своєю дорогою.
(До речі, хто не зрозумів через те що Посейдон папуга його , трішечки розуміють і люди. Для них це виглядає о так:чааааао , кхакхакха файв кхакхакха обід. Ну так , не буду відволікати:)
А от наші герої все чекали й чекали на того Себастьяна, але той так і не приходив... Пройшов час і Павлу написали:Вибачте , не могли б ви підійти до кінотеатру . У мене трішки плани змінились. -хлопець відписала:Так, звісно, через хвилин десять буду.
Нашій героїні це не дуже сподобалось...
#1536 в Молодіжна проза
#611 в Підліткова проза
милі котики, розповіді, те що для нас дивне для когось буденне
Відредаговано: 10.05.2025