Розповіді кішки-тітки Білуги

Глава шоста. Причал Посейдона

Як причалили вони до порту, то відразу спросили у героя нашого паспорт. Поки у Павла були справи , наша пухнаста заводить дружбу й тут:Ти ще, що за чудо веселкове?-сказала киця в сторону папуги, а той їй з невеликою посмішкою (ви б також не змогли б її роздути якби мали дзьоб) : Я па_пуууга араааак , а ім'я мооооє Посёеееейдон.:А говориш неначе черепаха.-Сказала Білуха. :Це взааагалто обраваааазливоооооо!:Вибач не в обмряааазу!:Цеееее ти над-і мною смієеееешсяааааа?:Та ні ти що, я сама серйозність.-Чайка та сама засміялась:Ппхпхпхпхпхпхпхпхпхпх.:А тобі ще чого?-сказала зелено ока:Та, так пролітала.

Дивак Роман

Подобається

#1524 в Молодіжна проза
#610 в Підліткова проза

У тексті є: милі котики, розповіді, те що для нас дивне для когось буденне

Відредаговано: 10.05.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись