Розповіді кішки-тітки Білуги

Глава третя. Від дворняги до милахи

Та й думає , думає , думає забирати з собою чи ні (читачу от ти б забрав би таку кицю? Я б так ) , і говорить монологом:з біса тебе , йди зі мною... А кішечка а ж під стрибнула від радості , напевно зрозуміла слова його.

Ідуть вони на корабель , будинок хлопця. А він до неї і говорить:Стоп , я тебе потягнув додому , навіть не назвавши!-і знову муки вибору:М'ята -киця фирскнула: ну тоді сніжинка-відповідь не змінилась. : Хммммм, Мурка? - а та хвостом його б'є, звісно для Павла це не боляче , але що сказати хотіла зрозумів. : Білуга, ти ж біла . А клубок шерсті тертись почав.:Згода будеш Білуга!..

Дійшли вони до корабля , став юнак улюбленця свого мити. Хлопець за лапи вона кусає , він лоскотати т почав ,а та кігті показує. З горем на половину помив Павлик Білугу. Навіть шампунь від бліх купив.

І тут найгірше КІГТІ. Якби той не старався вертихвістка всякими способами тікала. Тож вирішив просто кігтеточку купити. Взяв нашийника

Дивак Роман

Подобається

#1534 в Молодіжна проза
#612 в Підліткова проза

У тексті є: милі котики, розповіді, те що для нас дивне для когось буденне

Відредаговано: 10.05.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись