Глава 5. Яся

Зачинивши за собою важкі дубові двері королівського кабінету, я завчено роблю кілька кроків коридором і лише там спираюся спиною до прохолодної кам’яної стіни. Шорстка поверхня відчувається навіть крізь тонкий шовк моєї сукні, але навіть це не допомагає тверезо мислити. Серце калатає десь у скронях, а пальці все ще пам'ятають пекуче тепло Річардового дотику.

Трясця... Як йому вдається так легко пробивати мої захисні стіни?

Його погляд пропікає до кісток. У моєму світі чоловіки бували різними — впевненими, наполегливими, іноді надто самовпевненими, як Кирило. Але Річард... У ньому є якась дика, прадавня сила, що заперечує будь-які закони етикету й логіки. Коли він підійшов так близько, коли торкнувся мого рукава й цей золотий спалах огорнув наші пальці... Я на секунду забула, як дихати. Забула про шантаж Клер, про маму, про Кирила, про те, що я — чужинка в цьому тілі. Мене наче тягне до нього якась божевільна магічна гравітація.

Але мені треба триматися. Нам обом. «Я лише ваша служниця, Ваша Величносте», — ці слова були єдиною моєю бронею, але я бачила по його очах: він не повірив жодному з них. Він шукає таємницю. І якщо він докопається до істини раніше, ніж я захищу рідних на Землі, усе розіб'ється на друзки.

Опанувавши себе, я вирівнюю дихання, поправляю високий комір сукні й прямую до східного крила, де розташовані покої претенденток.

У жіночому крилі атмосфера отруєна підозрами. Арешт бідної леді Селести не заспокоїв дівчат — навпаки, чутки про «темний фокус у кишені» розійшлися миттєво. Ніхто із високородних принцес не вірить у фатальний збіг. Вони розуміють: якщо підставити й запроторити до підземелля можна придворну даму, то завтра на її місці може опинитися будь-яка з них.

Ще здалеку, з галереї ,я чую високі, роздратовані голоси.

У просторій вітальні принцес спалахнула справжня сварка. У центрі кімнати стоїть Лоріана, схрестивши руки на грудях. Її зелена сукня мерехтить від неконтрольованих магічних іскор. Навпроти неї пихато випнула підборіддя Даніель, зверхньо обмахуючись віялом із рожевого пір'я.

— Ти смієш звинувачувати мене?! — верещить Даніель. — Моя нянька, леді Клер, особисто стежить за безпекою! 

— Селеста й мухи б не скривдила! — карбує Лоріана, роблячи крок уперед. Її голос бринить сталевою люттю. — У її кишеню цей фокус підкинули. І я чудово знаю, кому було вигідно, щоб панікадило впало просто на мене! Хтось дуже сильно боявся програти перший тур. Наприклад, деякі незграбні вихованки, які дивом проскочили лабіринт...

— Дівчата, припиніть негайно! — я рішуче входжу у вітальню, стаючи просто між ними. Мій голос лунає суворо, як у шкільному класі перед бешкетниками. — Ви — претендентки на королівський престол Альтарії, а не торговки на базарній площі. Досить цих ганебних сцен.

Лоріана метає в мене гострий погляд, але трохи відступає.

— Розпоряднице, — цідить вона крізь зуби, — порадьте вашій улюблениці втримати язик. Якщо вона думає, що ваше протегування витягне її у фінал, вона гірко помиляється.

Лоріана круто повертається й виходить із вітальні, дзвінко постукуючи підборами. Інші принцеси, які спостерігали за конфліктом із кутків, теж мовчки розходяться по своїх кімнатах.

Я полегшено видихаю, але Даніель раптом підходить до мене надто близько. Від неї тхне нудотно-солодким парфумом із троянд. Вона згортає віяло й боляче тицяє ним мені в груди.

— Ти довго збираєшся тут стирчати, Розпоряднице? — сичить вона, і в її голосі чути точну копію інтонацій Клер. — Ти бачила, як ця вискочка зі мною розмовляла? Чому ти її не вкоротила язик? Якщо ти зараз же не підеш до покоїв і не розберешся з її погрозами, я особисто розкажу леді Клер про твоє зволікання. Подивимося, як швидко твоя матінка на Землі пожалкує про твою лінь!

Усередині мене закипає пекучий гнів. Мені хочеться дати цьому розпещеному дівчиську добрячого ляпаса, але перед очима постає магічне лезо біля обличчя Кирила. Я придушую порив, зціплюю зуби й сухо відрізаю:

— Ідіть до себе, принцесо Даніель. Я перевірю безпеку ваших покоїв.

Коли Даніель іде, я залишаюся одна у вітальні й замислююся.

Клер... Як цій відьмі вдається так легко маніпулювати всім замком? Вона не просто підставила Селесту. Щоб підкинути магічний фокус просто в кишеню леді під час загальної паніки й обшуку варти, треба мати або прямий доступ до слідчих, або діяти через когось дуже близького до варти. Клер плете свою павутину маніпуляцій неймовірно майстерно. Вона контролює Даніель, шантажує мене через дзеркало й має своїх людей серед палацової прислуги.

Я мушу знайти бодай якийсь доказ її брудної гри. Доказ, який не викриє мого земного походження, але знищить вплив Клер у цьому замку. Бо якщо я цього не зроблю — вона просто роздавить мене, Річарда й увесь цей Відбір.