Глава 6

Еліс завмерла, розглядаючи розгорнутий репортаж на першій сторінці. Дідько б їх забрав! Що відбувається? Хто це утнув? І головне, навіщо?

— Знімаю капелюха перед твоєю майстерністю, — рявкнув ображено Алекс. – За кілька днів обкрутити закоренілого холостяка, то треба мати неабияке бажання вийти заміж…

— Припини! Сарказм тут недоречний! – прошепотіла Еліс, взявши до рук газету.

— Та невже? – Алекс здивовано підняв одну брову. – А нащо витрачати час на мене, якщо можна взяти за роги бика з більшим грошовим мішком… Якщо не сказати вульгарніше…

— Я не розумію, чим ти не задоволений? – кинула газету на стіл Еліс. – Ніхто тебе не чіпає більше. Ніхто не вимагає одруження. В чому проблема?

Роздратування почало брати вверх і Еліс ледве стримувалася, щоб не рознести все навкруги від злості. Кава вже виливалася з чашки, утворивши коричневу пляму на столі. А молода жінка просто дивилася на все невидющим поглядом, розмірковуючи про те, як тепер бути.

Алекс забрав чашку й поставив її на кухонний стіл так, що вона ледве не розлетілася.

— А з ним у тебе буде велике та чисте кохання?

— Алексе, — Еліс почала витирати губкою розлиту каву, — я зараз не хочу обговорювати цю ситуацію.

— Та все ж доведеться поговорити, — рявкнув він. – Ти живеш зі мною. І я маю право знати, що відбувається. Я заслуговую на правду.

— Це і є правда, — кивнула вона в сторону газети. – Якої правди ти хочеш ще?

— То ти з ним спиш?

Еліс закотила очі. Ця розмова вимотувала, ще й телефон у спальні розривався.

— Алексе, ми з тобою зараз співмешканці квартири та співвласники компанії, — Еліс швидко вимила губку в раковині під проточною водою. – Це все! І моє особисте життя тебе не має хвилювати. Ти дав зрозуміти, що я тобі не потрібна.

— Коли я тобі говорив про це? – його очі налилися кров’ю. – Я назвав тебе нареченою. Хіба ні?

— Ти бачиш десь на пальцеві свою каблучку?

Стиснувши щелепи, Алекс все ж витиснув:

— Його каблучки я теж не помічаю, люба!

— Всьому свій час! – кинула Еліс й пройшла в спальню, де не припиняв вигравати рингтон, який стояв на виклику.

Та лише поглянувши на екран, Еліс ледве телефону з рук не випустила. Бакстер! Чорти б його забрали!

— Так!

— Де тебе, дідько забирай, чорти носять? – почувся в трубці розлючений баритон Мета. – До тебе можна додзвонитися?

— Нагадаю тобі, що я не твоя підлегла, тож не маю спати з телефоном в руках, очікуючи твого дзвінка…

— Слухай сюди, не моя підлегла, — перебив він. – Зараз швиденько спускаєшся вниз. Там тебе вже чекає машина. Вона відвезе тебе до мого офісу…

— Навіщо? – тепер вона вирішила подратувати його. Нехай подивиться, як це негарно перебивати співрозмовника.

— Ти ранкові газети бачила? – фиркнув він. – Якби бачила, то не ставила б такі запитання…

— Бачила, — спокійно відповіла Елісон. Тепер чогось їй хотілося довести до сказу ще й Бакстера. – А що там надрукували такого, що не відповідає дійсності? Ти ж вчора сам назвав мене своєю нареченою. Хіба ні? То чому тепер дивуєшся? Головне, що Тревор помітить, що ти серйозно налаштований і…

В трубці почулася нецензурна лайка. Потім запанувала тиша. Еліс навіть поглянула на екран, в надії на те, що Бакстер кинув трубку. Та де там!

— Спускаєшся вниз. Сідаєш в машину і їдеш в мій офіс. Без варіантів! І не дай Боже тобі вчинити по іншому. Хочеш відбиватися від зграї папараці? Ти навіть не уявляєш, які запитання вони тобі ставитимуть. І про твоє проживання в одній квартирі з іншим чоловіком їм добре відомо. Меч долі таки наздогнав тебе, люба! Хоча б якось та в аморальній поведінці тебе звинуватять…

— Пфф… Зате вас обоє назвуть рогоносцями…   

І перервала зв'язок.

Спочатку Еліс вирішила ослухатися його й просто поїхати на роботу. Там назбиралося купа справ. Потрібно переглянути змонтовані відеоролики, домовитися про зустріч з клієнтами, вказати на помилки та допомогти у їх виправленні, провести зустрічі з замовниками та представити зроблені рекламні ролики.

Та потім згадала, що їх з Алексом бізнес під загрозою. І руку на пульсі знищення їх спільного «дитя» тримає Мет Бакстер. Та й така «реклама» співвласниці лише відлякає потенційних клієнтів. Перш за все, варто думати, як вибратися з боргової ями та врятувати власний бізнес. А Бакстер схоже вирішив знищити не лише її майбутнє, а й її особисте життя. Її можливість бути щасливою. Її право стати мамою. Її потребу бути коханою. І якщо вона допустить це, то він і надалі помалу розвалюватиме черговий камінчик фортеці, яка носить назву її щасливого майбутнього.

Тож одягнувшись, швидко підкрасилася й покинула квартиру, навіть не поглянувши на Алекса, який невдоволено сновигав квартирою в синьому махровому халаті.

Водій відчинив перед нею дверцята й вона юркнула в салон, вдихнувши аромат мускату. Неголосно грала спокійна, мелодійна музика. Тож хоча б на якийсь час можна було поринути у власні думки та обдумати ситуацію в якій вона опинилася. Бакстер її люто ненавидить. Не довіряє. Готовий знищити одним помахом руки. Та зараз він став заручником власної брехні. І викручуватися має сам. Ну, він же чоловік? От нехай і знаходить вихід з ситуації, в яку сам їх і загнав. Наступного разу не буде таким самовпевненим. А вона запасеться попкорном і спокійно спостерігатиме за його намаганнями викрутитися. Якщо вдасться, звичайно.

Та тепер він так просто не уникне відповідальності. Якщо просто скаже, що це брехня, його бізнес-партнери можуть не зрозуміти такого вчинку. Негоже серйозному бізнесмену так поводитися.  Якщо він так тримається з жінками, то швидше за все може й у бізнесі вчинити точно так же.

А якщо підтвердить їх стосунки, то доведеться грати роль закоханого. На це варто подивитися. Лише через це в Еліс миттєво піднявся настрій. Та все ж яку б лінію поведінки він не вибрав, варто бути готовій до будь-якого розвитку сценарію.