Глава 3

Ага, запам’ятав би! Зараз в його очах скільки презирства та ненависті, що якби він міг, то одним лише поглядом розніс її на друзки. Чим же та незнайомка так його дістала? Що такого вона знає, що так бісить його? Через що шантажувала? Можливо, вона колишня працівниця його компанії? Хоча ні. Тоді б він знав, як вона виглядає. А він сам розшукує її. І готовий повірити в найгірше.

—  Не бажаєте вийти покурити? – запитав Алекс.

—  Не курю, —  відмахнувся Бакстер так, ніби Алекс був набридливою мухою. – Та з величезним задоволенням поспілкуюся з вашою чарівною нареченою. Якщо ви не проти.

—  Ні, що ви, містере Бакстер, —  Алекс повільно підвівся з-за столу. – Елісон вислухає ваші пропозиції стосовно реклами. І на днях зможе зустрітися вже з готовими ідеями стосовно рекламної кампанії.

У молодої жінки коліна почали тремтіти. Зараз їй хотілося підвестися і зникнути звідси назавжди. Чомусь оцей спокійний вираз обличчя не заслуговував довіри. Бакстер явно вдає радужне ставлення. Та не встигли Лекс і Алекс відійти від столу, як його погляд відразу потемнішав від ненависті, розчарування та презирства.

—  То ти в нас ще й наречена, виявляється? – примружив очі Бакстер. – Цікаво, а наречений знає про твої тісні стосунки з одруженим чоловіком?

—  Що? – Елісон ніби вдарили по обличчю. – З яким… одруженим чоловіком? Ви про що?

—  Ось тільки переді мною комедію розігрувати не варто, —  фиркнув Бакстер, зневажливо кинувши серветку на стіл. – Я знаю твої можливості, люба! І повір навіть пам'ять про твоє існування з лиця землі.

—  Господи! – Елісон вчепилася долонями в стіл. – Я не розумію про що ви! У мене немає стосунків ні з яким одруженим чоловіком. Бо я не та, хто вам телефонував і погрожував…

—  Невже? – він повільно відхилився і сперся на спинку стільця, склавши руки на грудях. – Зараз ти будеш співати, що завгодно, аби врятувати свою дорогоцінну шкіру. Це Тревора ти могла обкрутити навколо пальця. Зі мною цей номер не пройде. Я птах трохи іншого польоту. І я тобі не по зубах. 

—  Якого Тревора? – знервовано розвела руками Елісон. – Я поняття не маю про що ви.

—  Секунда… одна секунда врятувала мою сестру від самогубства, —  зашипів він. – Якби її величність випадок не втрутився, і вона загинула разом з малюком, я б стер з лиця Землі ваше з тим невдахою існування. Завжди не міг зрозуміти, за що вона кохає оту потвору, яка зраджує їй. Прийшло на все готове, ще й має нахабство стрибати в ліжка до інших жінок.

—  Послухайте…, —  Еліс вже добряче почало трясти. Схоже, це особисте. Оскільки перед нею зараз сидів звір в обличчі людини. – У мене попросили телефон, оскільки дитині потрібна була допомога. Дитя сиділо червоне від сліз в машині. Я й дала телефон. От з нього вам і зателефонували з погрозами…

—  Серйозно? І ти можеш назвати номер машини тієї жінки? – його долоні так стиснули кришку столу, що кісточки побіліли.

—  Н… ні…

—  Думаєш, я ідіот, сонце? – він повільно нахилився до столу. – Довго вигадувала цю комбінацію?

—  Ви про що? – ледве не задихнулася від несправедливості Еліс. – Це правда!

—  Що правда? – його зіниці звузилися. – Те, що ти, щоб врятуватися від мого гніву готова зараз навигадувати сотні історій. Ось тільки не варто, люба! Тебе це вже не врятує.

—  Господи… Ви ненормальний! Ви не чуєте, що вам говорять. Як ви можете мати такий бізнес і не розрізняти правду і брехню в людях?

Його брови поповзли догори. Тепер в очах з’явився якийсь неймовірний блиск. Схоже, він не очікував такого.

—  В тому то й річ, що я відчуваю брехунів за версту, —  прошепотів він, не зводячи з Еліс очей. – І ти зараз брешеш. Бо прекрасно розумієш, що тепер, коли я нарешті тебе знайшов, твоє життя назавжди зміниться. Так недовго й нареченого втратити… Чи він наскільки закоханий в тебе, що готовий закривати очі на твої зради?

Еліс важко зітхнула й прикрила очі, як раптом почула неподалік голос Алекса. Зараз вона, як ніколи, була щаслива чути цей голос. Він став її порятунком від ненависті в очах чоловіка, який сидів навпроти, а коли перевела погляд на Бакстера, помітила, що він не зводив з неї свого злісного, холодного та ненависного погляду.

—  Це лише початок, Елісон Сінклер! – промовив він. – І повір, що коли я з тобою закінчу, ти відчуєш, якою нікчемною може бути жінка, яка опинилася на самому дні…

Зіниці розширилися, оскільки в його голосі було скільки отрути.

—  Що тут? – Алекс всівся на стілець поруч з Елісон. – Обговорили рекламу?

Елісон підняла погляд на Бакстера. А він витримав кілька хвилин паузи й нарешті промовив:

—  Нам з міс Сінклер доведеться ще декілька разів зустрітися. Хочу показати, як робити готелі з нуля… Це новий формат реклами. І міс Сінклер сказала, що ви з таким не працювали?

—  Так, —  пробурмотів Алекс, глянувши на Еліс незадоволеним поглядом. – Та у нас команда професіоналів, яка впорається з будь-якою проблемою… Ми…

—  Тоді раджу вам збирати гроші, бо якщо не погасите заборгованість, залишитеся без будівлі компанії, —  промовив Бакстер спокійно. – І скажу вам по секрету – у мене на цю земельну ділянку великі плани. Не баріться! Інакше вашій команді професіоналів доведеться шукати вакансії в газеті «Робота».   

—  Прошу мене вибачити, —  піднялася вона, і чоловіки підвелися слідом за нею.

Вона влетіла в туалет, і її вивернуло над раковиною. Вона увімкнула воду та поглянула на себе в дзеркало. Дідько забирай! Бліда, як смерть. Під очима темні кола. Губи тремтять. Ще секунда і з очей побіжать гарячі струмки сліз. Все пішло шкереберть. І що тепер робити в даній ситуації? Як виправдатися до того, як Бакстер знищить їх компанію? Що вигадати в цій ситуації? Алекс утнув дурницю, коли не заплатив кредит. Та вона одним благородним вчинком знищила все те, заради чого пожертвувала материнством, можливістю бути щасливою, коханою, єдиною. Скільки років втрачено? Скільки недоспаних ночей? Скільки коштів вкладено? І якийсь нахаба в діловому костюмі може одним помахом руки знищити весь їх бізнес? І все через що? Через те, що якийсь Тревор мав купу коханок, бувши одруженим з сестрою Бакстера?