Глава 2

Еріка лише кивнула, але Елісон цього було досить, щоб ледве не знепритомніти. І тепер він може зробити все, що забажає з їх компанією. Адже будівля, в якій розмістилася їх компанія тепер належить йому. Дідько! І що тепер робити?

Повернувшись додому, вона пройшла у вітальню. Елісон пройшла в спальню, щоб прийняти душ, і застигла в двері. На їх ліжку мирно спав Алекс. Ковдра сповзла і ледь прикривало його нижче пояса. Дідько! Якого біса він робить у її ліжку? І що тепер робити? Як його видворити звідси?

Чоловік заметушився на ліжку, ніби здогадуючись, що за ним спостерігають і знову тихо засопів. Ковдра сповзла, і з-під неї показалися його оголені ноги. Еліс зітхнула і тихенько причинила двері.

Прийнявши душ в кімнаті для гостей, вона прийнялася готувати сніданок. Алекс з'явився в одних піжамних штанях, коли вона вже снідала.

— Привіт сонце!

Еліс спокійно поклала виделку і підняла на нього свої зелені оченята.

— Ти що не виплачував кредит? Тобі приходили повідомлення? Ти знаєш, що наш кредит продали?

Він пройшов до сковорідки і підняв кришку.

— А мені що омлету не залишилося?

Еліс ледве не знепритомніла. Як це так? Він так спокійно реагує на все. Вона піднялася з—за столу і викинула залишки їжі у відро для сміття. Демонстративно пройшла до раковини і взялася за миття посуду.

— Ти ж не думаєш, що після того, як ти зі мною повівся, я захочу готувати тобі сніданки?

— Еліс, кохана, не поспішай з висновками, прошу тебе! Обговорімо все, як дорослі люди! Почекаймо, коли пристрасті і образи трохи вляжуться. Ось тоді й обговоримо всю цю ситуацію. Я, звичайно, не можу тебе силою тримати біля себе, але я дуже хочу, спробувати все спочатку. Просто дай мені шанс!

Він підійшов ближче і намагався взяти її за плечі, але Еліс з огидою відкинула його руки від себе.

— Не торкайся до мене, чуєш?

Зараз все, про що вона могла думати – це ситуація в якій вона опинилася. І її проймало тремтіння через те, що вона була безсила щось змінити. І Алекс не поспішав їй на допомогу, а просто підняв руки догори, ніби визнаючи поразку, і віддано глянув в її очі.

— Кохана, ти даремно сердишся. Ми – дорослі люди. І ти не гірше за мене розумієш, що зараз нам варто триматися разом, щоб вистояти натиску, нападкам… В світі бізнесу, великих грошей, шлюби так і укладаються. Коли обом партнерам вигідно бути разом, то такі шлюби найміцніші. То люди вигадали всю оту дурню про почуття… кохання. Їм зайнятися немає чим, от вони й фантазують. А ми з тобою акули бізнесу і тверезо оцінюємо ситуацію, яка склалася…

Еліс відчула себе недобре. Тобто вона партнер не лише по бізнесу, а й по життю? І дітей вони заводитимуть лише за його графіком? Секс він вписуватиме у свій розклад?

— Я до такого не готова…

Похапцем, збиваючись, Алекс кинув:

— Нісенітниця! Ти бізнесвумен. Ти не гірше за мене гориш роботою. Тож, подумавши трішки, пристанеш на пропозицію.  

І тут, немов полуда спала з очей Елісон. Вона раптом все зрозуміла: і дивні погляди Алекса на інших жінок на всіх прийомах, і постійні запізнення коханого з роботи, і збентежені погляди гостей і співробітників. Він її не любив. Не цінував. Не розглядав, як дружину. Сам того не усвідомлюючи, Алекс тільки що зізнався їй у всьому.

Еліс відчувала себе так, ніби її придавило чимось неймовірно важким. Від горя, сорому, безвиході хотілося гірко кричати. Її зневажила найближча людина на світі! І це саме в той момент, коли вона особливо потребувала його підтримки. Хіба це недостатній привід для того, що ридати вголос і рвати на собі волосся?

Однак Еліс не зробила ні того, ні іншого. Збліднувши, вона тихо сказала:

— Будь ласка, розв’яжи оце питання з кредитом...

Алекс хотів було щось додати чи виправдатися. Напевно, пояснити, що вона знову все не так зрозуміла. Однак, наткнувшись на скам'янілий погляд дружини, промовчав. Швидко кинув у рот дольку апельсина і вийшов з кімнати.

І тільки залишившись одна, Елісон дала волю сльозам.

На роботі все валилося з рук. Весь час її думки поверталися до слів Еріки. До незнайомця, який готовий зламати її майбутнє.

Вдома вона вечеряла взагалі без апетиту, коли в дверях з'явився Алекс з пакетами в руках. Він сів на стілець навпроти й почав їсти прямо з пакета.

— Пригощайся, кохана!

Еліс презирливо фиркнула:

— Дякую, не треба!

— Люба, як довго ти ще будеш сердитися? Нічого ж не сталося. Через що оце все?

— Ти про що?

— Може досить?

— Може й досить? Не знаю. Тоді давай продамо квартиру й розділимо гроші навпіл.

— Не говори так. Тобою зараз рухають ревнощі та образа. Пройде кілька днів, ти заспокоїшся і думати забудеш про якусь дурну ситуацію з тією бісовою каблучкою!

— Не розумію, чому ти противишся цьому? Як ти не розумієш, Алексе? Я хочу нормальну родину. Хочу дітей.

— А я тобі хіба пропоную щось інше?

Однак Еліс похитала головою.

— Ти давно ставишся до мене, не як до коханої жінки. А щоб дружити, штамп в паспорті не потрібен.

— Але, Еліс, я не хочу з тобою дружити, — переконано вимовив Алекс. — Я хочу, щоб ти і далі залишалася моєю...

— Навіщо? — здивовано запитала жінка. — Тільки не кажи, ніби ти мене кохаєш.

— Але я дійсно тебе кохаю!

Вона втомлено скривилася.

— Від великого кохання так і не зробив до цього часу пропозицію?

— Ну, навіщо ти так? — болісно сіпнувся Алекс. — Зовсім скоро все налагодиться, і наше життя знову увійде в звичне русло. Як і планувалося, у нас підуть діти... То може обійдемося без дурниць?

— Ти навіть не розумієш, що сталося? Ти навіть не усвідомлюєш того, що не готовий створювати родину. Тобі потрібен бізнес-партнер, а не дружина.

— Що за маячню ти несеш? Це тебе Бет намовила? Теж мені знавець сімейного права…

— А вона тут до чого?

— Гаразд. Я розкаююся в тому, що зробив. Але прошу дати мені шанс все виправити. Я цього хочу. І я не хочу тебе втрачати!