Розпали мій вогонь

Епілог

Рік по тому.
Кафе біля моря.
Ті самі чашки. Та сама жінка.
Але вона вже не тікає. Вона — вдома.

Дар’я — в місті. Вона працює з дітьми, навчаючи їх, що “зло не завжди носить форму”.

Даніель — поряд. Але вже не як охоронець.
А як той, хто залишився навіть після шторму.

Подобається

#1353 в Детектив/Трилер
#604 в Трилер
#7364 в Любовні романи
#2968 в Сучасний любовний роман

Відредаговано: 27.06.2025