Розпали мій вогонь
РОЗДІЛ 9. Вогонь не питає
Секунди спалахували, як сірники.
Бомба мала знести все — і минуле, і правду, і надію.
Дар’я дивилась на неї — так, як тільки сестра може дивитись: без злості. Без прохання. Лише з розумінням.
— “Вибирай серцем. Я знала, що цей момент настане.”
Матео лежав безсило, кров стікала між його пальцями.
Даніель кричав її ім’я, тримаючи двері, через які можна було вийти.
І тоді…
Еліна зробила те, що завжди робила: рятувала тих, кого любить. Навіть якщо не всіх.
Вона підбігла до Матео, закинула його руку собі на плечі.
Даніель схопив їх обох. Потягнув.
За секунду до вибуху — вони вискочили з палаючого складу.
Позаду — вибух.
Вогонь вирвався зсередини, злітаючи в небо, мов гнів.
Метал скрипів, вікна летіли в повітря.
Еліна впала на землю. Серце билося, але не так, як раніше.
У ньому зник шматок.
Дар’я залишилась там. За її власним вибором.
Врятувала світ, але згоріла сама.
Кілька годин по тому...
Вона сиділа на капоті машини швидкої, загорнута в ковдру.
Даніель поруч. Його рука — в її руці. Але вона мовчала.
— Ти зробила, що мала, — шепоче він.
— Вона була моїм серцем, — сказала Еліна. — А тепер... половина мене — попіл.
Матео в лікарні. Його врятували. Але тепер він знає: його життя — подарунок ціною іншого.
На місці вибуху знаходять один цілий предмет серед руїн — щоденник Дар’ї.
У ньому — ключ до ще глибшої правди. І фінальної гри.
#1352 в Детектив/Трилер
#604 в Трилер
#7374 в Любовні романи
#2973 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 27.06.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
