Розпали мій вогонь
РОЗДІЛ 2. Той, кого краще не кохати
Їй снився вогонь.
Він стискав її з усіх боків, палив дихання, а в центрі — Даніель. Його руки простягнуті до неї, але чомусь далі тіні…
Еліна прокинулася різко.
Палаючий біль у грудях — це не від сну. Це — від реальності.
Сестри досі не знайдено. Картель мовчить, але вона відчуває: щось готується. А місто… місто пахне страхом і дощем.
Даніель залишив їй записку:
«Я не можу тримати тебе тут, якщо не довіряєш. Але я не здамся. Не цього разу.»
Вона притисла папір до грудей.
Його почуття — як іскри. Боляче, бо вона досі пам’ятає, як колись втекла, не попрощавшись. Вибір тоді здався правильним. Зараз — болем.
На вулиці її вже чекав Лукас — новий поліцейський у місті.
Сміливий. Холодний. І... до болю красивий.
— Твоє ім’я в них у списку, — мовив він без привітань. — Якщо ти залишишся тут, їхня наступна куля — для тебе.
— Чому тоді ти мене не вивозиш? — прошепотіла вона.
— Бо я знаю, що тобі треба бути тут. І я не відпущу тебе одну.
Його погляд спопеляв. Але в ньому — щось інше. Щось, чого вона ще не бачила в ньому раніше.
Не просто захист. Біль. Жага. Таємниця.
Увечері в її кімнаті хтось залишив чорну троянду.
На ній — крапля крові. І лист.
«Ти зробила вибір. Тепер ми зробимо свій.»
Картель знає, що вона повернулась.
І тепер — годинник тікає. Хтось із них зрадить. Хтось загине.
А вона повинна вирішити, кого кохає насправді.
#1156 в Детектив/Трилер
#455 в Трилер
#7010 в Любовні романи
#2865 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 27.06.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
