Нащо треба підкидати монетку

Знаєте, нащо треба підкидати монетку загадуючи сторону, яка виявиться зверху?

Думаєте, щоб доля вирішила за вас?

Ні. Для того, щоб поки монетка ще не впала, зрозуміти, чого ви насправді хочете.

Я що,порівнюю пампушку з монетою? Звісно ні. 

Стрімко сідаючи на шпагат і демонструючи поважному журі краєчок елегантного мережива спідньої білизни, яку я не називатиму прозаїчним словом труси, ні,ні за що, Пампушка дуже ясно уявила місце, де б вона зараз хотіла бути й уже майже уявила. з ким.

Але невчасно підоспілі чоловіки підхопили її втрьох сильними руками, підняли й обережно поставили на ноги. 

Після чого переможно посміхнулися і пропалили суперників нищівними поглядами.

Але всі рівні, всі молодці. Тільки є й між рівних найрівніший.

Кость другий вклонився журі, що гаряче аплодувало неочікуваній розвазі. 

Тетяна розплющила очі й нарешті опустила руку, поклавши її в підставлену долоню Костянтина другого,  вони обидва з максимальним достоїнством  вклонилися журі та глядачам і відбули за лаштунки, тобто за ширму.

Тетяні було трохи боляче йти, бо той шпагат стався трохи передчасно. їй би ще місяць-другий тренувань…

Але в цілому могло б бути й гірше.

Під час їх дефіле та частина глядачів, що опинилася з вигідного боку, захоплено споглядала новоутворений розріз на сукні й те, чого він більше не прикривав. 

Кажуть, чоловіків найбільше хвилює червона білизна. 

Так от, це не відповідає дійсності. Найбільше хвилює красиве тіло , що знадливо просвічує крізь білизну будь-якого кольору.

Приблизно так Елегантний Незнайомець сформулював свої відчуття від побаченого.

Натомість Костянтин перший сформулював думки дуже експресивно та образно, але таким чином, що повторити їх тут ми не можемо. Бо нас можуть читати неповнолітні діти й вагітні жінки. А їм треба постійно знаходитись в атмосфері позитиву й високої моральності.  Не те що нам з вами, дорослим і повнолітнім.    

Кость другий на щастя уже не був дитиною, тому  негатив від падіння його надій  не зламав цю тонку артистичну натуру. Але тріщина на самолюбстві виявилася помітною і дошкуляла.

- Ну що ж ти так. - не втримався він від докору.

- Там на подіумі є слизьке місце. - відповіла Таня. Треба б тальком посипати. Бо зараз всі вийдемо, і хтось знову втрапить ногою туди. От сміху буде.

- Ага, до сліз. - згодився модельєр, журливо розглядаючи розпанаханий поділ сукні. - Дівчата, а може в когось є англійські булавки? 

Дівчата синхронно і заперечливо загули.

- Що ж. Доведеться вийти, як є. Бо не вийти не можна. І дивіться мені там. - наказав він моделям. -  Не можемо ж ми сипати тальк перед журі, ми ж не двірники якісь, щоб посипати сіллю слизькі місця. Там сам Свентницький, тримайте спину і посміхайтеся.

Моделі закивали, вони й самі помітили Свентицького, їх не треба було підбадьорювати.

Пампушка звісно  не очікувала, що її жалітимуть і підбадьорюватимуть. Вона відчувала певну провину.

Але й те, що ніхто навіть не спитав, чи все в неї в порядку, нагадало - вона тут чужа. Просто взята для тренду і ніколи не стане рівнею цим струнким профі, які всі знають якогось Свентицького і коли треба особливо рівно тримати спину.

Раніше одне це могло її загнати в депресію. Але тепер чогось не хвилювало. Можливо тому, що нещасні зв'язки боліли, хотілося скинути осоружні шпильки й хоча б присісти, а краще прилягти. І випити знеболювальне.

Та нічого з цього не було можливе. Тому  Пампушка просто  Пройшла ще раз, на щастя не впала знову, навіть не посковзнулася. Її фотографували й знімали на стрімі.

- Цікаво,скідьки уже переглядів у тік току. - гадала вона, стримано посміхаючись і не бачачи нічого,бо йти виявилось досить боляче. Але ж не підставляти всіх через те, що  подіум її не визнав.

До речі перегляди в тік току стрімко рослим, а логотип кав’ярні потрапляв у кадр. Тож з цієї сторони все було не так погано.

А з другої виявилося несподівано ще кращим.

Загадковий Свентицький під нищівні погляди моделей вручив дві візитки. Одну Пампушці, а другу Костеві другому і пояснив, що трюк зі шпагатом вигідно розкрив задум модельєра. Як і підбір моделі. І він запрошує обох на стажування до…

Далі Пампушка не розчула, бо Костянтин другий Стис її в обіймах так, що дівчині забило подих.

А Свентицький, яким звісно виявився Елегантний незнайомець, ввічливо відкланявся і попрямував до столика, де сиділа та, від якої він тепер не відійде, поки не дізнається все. Тобто ВСЕ.

Костик не тямився від щастя.

- Ти моя муза, тепер тільки вперед, це ж треба, ая думав, познімають бали…

- Він так по-дитячому радів і так невинно поцілував Таню що вона навіть не нагадала, як її вичитав за ширмою і навіть не спитали, як вона себе почуває.

І тільки подумала, що бути музою - досить обтяжлива справа. І до чого ж боляче ходити після того шпагату.

- У тебе є загран? - долинув до неї голос Костика.

- Є. А що?

- Як що, стажування, пампушка ти моя, ми виграли стажування. Я мріяв, але ж до кінця не вірив. Якби не ти, якби сукня не розірвалася… Ти чула - вигідна подача і ідеальна модель!

- Костянтине. Я не давала згоди на стажування. А тільки на одноразовий показ сукні. 

- А ти молодець. Одразу  переходиш до страви. Звісно буде контракт Тільки…

- Тільки гроші потім, робота зараз. - посміхнулася Таня. Там довго буде оте стажування?

- Я тепер твій менеджер. Покладайся на мене. 

- Ну може. Відпустка мені не завадить. Сказала Таня, відчуваючи, що зараз впаде.

І вона нарешті скинула осоружні шпильки, залишившись в одних панчохах на холодній підлозі. І хотіла одного - схопитись за щось, щоб не впасти. 

А Костянтин другий, ще раз стиснувши її в обіймах, помчався уточнювати в Елегантного Незнайомця якісь важливі деталі.

Ну що ж, бог подіумів, я тебе прощаю. Але це не точно. - останнє що подумала Пампушка перед тим,як в очах потемніло. І чиїсь руки підхопили її,не дали впасти.