подивись на мене. ой тільки не треба цих гримас! я знаю, ЩО ти про мене думаєш. але я не настільки погана, як тобі здається. до того ж, без мене ти б не була людиною :) ой, давай без цього закочування очей! ні, я зовсім не багато на себе беру. і ти це знаєш.
ну сідай, сідай вже поряд! давай поговоримо!
мовчиш? уникаєш? ох, як це мені знайомо! ви люди такі дивні! одні женуться за мною, інші уникають, треті ні те, ні се... і мене це часом теж дістає! я вам не чарівна фея з'являтись там, де вам хочеться! та й не всім вгодиш, бо я часто роблю все не так, як їм хотілось! ох люди, люди...
я стараюсь як можу. і те, що вам іноді здається зовсім не таким, як хотілось, це ж насправді втілення ваших таємних прагнень. звідки я знаю? бо відчуваю вас.
хм... ну не мовчи. скажи щось. хіба ж я все роблю не так? ну геть все? ну чесно? а як же те, що не входить в коло романтики? так, за це все відповідаю теж я. звісно, в мене є помічники і помічниці, але керую всім я. так, справді керую всім я. тому ви інколи зовсім нічого не можете зробити з собою під моїм сильним впливом :) та все ж. окрім романтики, хіба тобі не подобається це все? все, що ти відчуваєш, коли дивишся на своїх рідних і друзів? на предмети своїх захоплень і місця затишку та спокою. ну ось. бачиш, все-таки я не така погана :)
хочеш додам в твоє життя ще дрібку особливого? ну давай. я знаю, що хочеш. відчуваю це. хіба ж буває забагато любові?