Епізод 23
В Лондоні всі по різному говорять. Буквально говір вирішує твоє майбутнє. Іванну це до сих пір дивувало. Сидячи в кав’ярні недалеко від поліцейського відділу, вони з Джозефом снідали.
- Як думаєш, варто Грегорі написати? - спитала вона хлопця, що їв млинці з персиковим джемом.
- Ніби в них все добре, - відповів він.
- Я про те що доля цієї справи невідома.
- Дивись, я не думаю що прям все настільки серйозно. Слідчий нервує але карти у нас на руках - є одна розшифорвана справа з цієї, є свідчення сімей та матеріальні дописи сказаному. Він не дурень, щоб закрити все як тільки почався розворот подій.
- Але можливо в нас може бути новий свідок.
- А це потрібно розбиратися.
- Він до речі написав тільки що про якийсь фото-альбом в стіні.
- Діла сімейні, - Джозеф тримав вилку та зображав мудреця, - завжди дивні і не пояснимі.
- Це десь вичитав? - скептично запитала жінка.
- Ні, сам придумав.
- Щось, сюди воно реально підходить. Схоже за розповідями це була дійсно дивна сімейка.
- Якщо ти про якусь холодність в них, то я нагадаю, в них призвіще Вінтер. Тут головне щоб ніякого “Мордаунта” не надибалось ще.
- Розважаєтесь? - запитав слідчий, з’явшившись нізвідки.
- Розбираємо деталі справи Бернадет, - відповіла Іванна.
- Тимчасово ви потрібні на іншій справі. Справа в місті Дрокленд.
- Там де аббацтво? - запитав Джозеф.
- Так, - відповів слідчий, - але не скажу що воно легке. Краще самі дізнайтесь, - він поклав папки і пішов з кав’ярні.
Іванна дістала папку і подивилась в середину. Від побаченого одразу поморщилась.
- Що там? - запитав Джозеф Голдкрест.
- Краще потім, після сніданку.
- Ну хоча б двума словами.
- Ти бачив кліп “Where the wild roses grow”?
- Так, мама його обожнювала.
- Тут схоже, але є ще записка. Тобі потрібно буде розшифрувати її - хто це написав. Але дівчину звали не Елайза Дей, а Бернадет Грейс. Та й там не одна дівчина. І ще, треба забрати пошту з квартири Грегорі, як він попросив.