Епізод 18
У домі пахло ліщиною. Чи то тому що Грегорі спік пиріг з горіховою пастою, чи то тому що Бенедикт заніс гілля у вітальню, але те що запах нісся по всьому дому, він був всюди. Так само по всюди абсолютна тиша: в коридорі, на другому поверсі, в дворі, кімнатах. Лише в вітальні горіло світло. Бернадет, сівши в кріслі з ногами, дивилась на те, як Грегорі знову, як ритуал, налаштовував камеру. Вона принюхалась до чорного худі, що знайшла в шкафу Бенедикта. Воно було трохи затісне, але зручне. Записи на журнальному столику були розкладені по датам та моментам. Тільки папірець лежав як сміття. Нащо? На це відповіді не було. Вчорашній день та пам’ять було описано те що вивчав Бенедикт. Текст. Це єдине, що не пам’ятала Бернадет. Що це був за текст? Про що? Навіть в щоденниках не було відповіді. Лише теорії.
- Грегорі, - сказала вона, - як ти плануєш дізнатись про цей текст?
- Ми з тобою вивчаємо твою пам’ять, - сказав він, - орієнтуючись на жертв, твій психологічний портрет, портрет Бенедикта, можна прийти до можливого змісту тексту, що дав Матеуш Ставицьки.
- Он як. І яка версія є вже? - вона трохи нахилилась вперед та примружила блакитні очі.
- Всі жертви мали сім’ї. За розповідями свідків - прекрасні глави сімейств.
- Я б не сказала, - посміхнулась, - інакше вони не сиділи на Tinder чи Badoo і не мали по 5 метчів мінімум.
- Так, і можна подумати що причина в цьому - покарати зрадників, але воно не сходиться. Надто точні жертви. Тому причина інша.
- Ти хочеш це почути від мене. Я сама не знаю. Я просто вбивала тих, кого знайшла в ще одному тексті. Але де він не пам’ятаю.
- Це дізнаємось в подальшому.
- Охарактеризуєш жертв.
- Характеристики і так у мене є.
- Зрозуміло. Мені одразу до мого народження?
- Так.
- О, тобі буде цікаво.