Глава 15

• Дивно, - сказав Джозеф, сидячи по-турецьки на підлозі з щоденниками в руках, - тут пропущена сторінка. Дата наступна вже 4 листопада. І простежується зміна почерку. 
• Тобто це вже пише Бернадет, так? - додала Іванна, вивчаючи стелажі книг.
• Почерки збігаються, тому так, - придивився до книжок, - тобто ви стверджуєте, що вони тут?
• По крайній мірі - один з них знайшли саме в цій бібліотеці. 
• Описується певний опис і враження від тексту, але не сильно розумієш без контексту, що саме це за текст. Надіюсь, у Грегорі є відповідь, що було в ньому. 
• На жаль не обнадію вас, - сказав вищезгаданий, раптово зайшовши, - вона сама не пам’ятає, - сів поряд Джозефа і похилив голову, - і де він - не знає. 
• І що тепер робити? - запитав Джозеф трохи збентежено.
• Справа є і всі деталі також, - констатувала Іванна, - суто технічно, основне зі слів свідків, з зошитів та її версії, брехати вона не збирається, це видно. 
• Також я можу сказати, - відповів психолог, - її теоретичні мотиви. Можливо, вона сама шукає щось, що пояснити свої питання. Бернадет хвилює її поява, це може пояснити бажання потрапити дім та розповідання всієї історії.
• Ця теорія лягає і на нашу розмову, - сказала жінка, - Бернадет сказала, що вона читала щоденники. Грегорі, на твою думку, що це за хвилюючі питання?
• Можливо, - чоловік підняв голову, - її поява. Вона пам’ятає дату отримання “свідомості” та з якого моменту почала формуватись. 
• А якщо вона шукає цей текст? - запитав почеркознавець, - як я зрозумів, тригер - це текст від професора. Якщо дізнатись зміст, можна пояснити всі подальші події. 
• А це думка, - додала жінка.
• Є одне, - відповів Грегорі, - де цей текст?

Розмову перервав легкий шурхіт зі тори дверей, але вони списали на протяг. Сам піддослідний вперся в стіну і дивився в пустоту. В темноті не було видно, що він посміхається. Сама дивуючись, Бернадет раділа, що психолог здогадався про мотиви. Тихенько пішовши по коридору, він дійшов до сходів, що вели на горище. Піднявшись по ним, чоловік увімкнув ліхтарик. Звичка його носити з собою з’явилась з другого вбивства, коли йому потрібно було знайти документи. Віднайшовши дзеркало, що покривалось пилюкою, чоловік зі свідомістю жінки поставив перед собою і світив в нього, роздивляючись себе. За 20 років Бенедикт помітно змінився. На чолі з’явилися зморшки від частих роздумів, у висках були трохи сивини, але дві-три волосинки. Він посміхнувся і заломи навколо рота стали ще помітнішими. Пішовши в мати, він радів, що збережеться худим та з густим чорнявим волоссям. “Не брешуть, - подумав чоловік, - що найгарніші сини зовнішністю йдуть в мати.” Пригладивши пасма рукою, Бернадет задумалась. “Цікаво, - думала вона, - а зацікавився б мною Грегорі, якби я була звичайною людиною, окремою. Наші розмови доволі цікаві, ми добре б потоваришували. Можливо б навіть … Ні, це вже смішно, цього б не було, хоча, якщо б пофантазувати …” 

Тихо спустившись до першого поверху, Бернадет помітила світло у вітальні. Підійшовши, альтер побачила Грегорі, що слухав запис та розглядав щоденник. Морщивши лоба, він лівою рукою писав в блокноті замітки. Видихнувши, Бенедикт-Бернадет зайшла. Це злякало психолога, тому підняв голову.

• А, - він посміхнувся з полегшенням, - це ти, Бернадет.
• Я помітила світло, тому зайшла, - вона сіла недалеко від нього, - ти спати плануєш?
• Так, зовсім скоро. А що ти робила? Тебе Ів шукала.
• Я була на горищі, дзеркало подивилась. 
• В мамине?
• Так. Знаєш, час гарну річ не вбиває. 
• Згоден, - та вдивився в відео.

Бернадет вгляділась в запис. “Напевне цікаво переслухувати мої слова,” - подумав піддослідний та сказала:

• Може спати підеш? Вже пів другої. 
• Можу провести тебе до кімнати, а я ще попрацюю.
• Тоді я почекаю, коли підеш, - вставши, чоловік пересів на диван, - я хочу, щоб ви розуміли що мені можна довіряти.
• Ми розуміємо. Ти надто спокійно реагуєш на розслідування.
• А що вже ховати. Я все що потрібно зробила. 
• Зрозуміла, - він потер очі.
• Завершив?
• Ще трошки.
• Добре, - вона позіхнула.

“Вже третя година ночі,” - подумала альтер, - “останнім часом я надто думаю про інших.”