Глава 14

Все навчання для Бенедикта Вінтера було наповнено лекціями та новими знайомствами. Його дружба з Іванною Гадзько, що склалась випадково в перший тиждень, стрімко розвивалась. В цілому про юнака не можна сказати, що він нещасливий. Але було дещо, що його трохи непокоїло. Викладач літературознавства, Матеуш Ставицьки. Він аж надто проявляв схильність до нього. Спершу розпитував про його матір. 

• Сама подумай, - сказав Бенедикт, коли вони втрьох (ще Іванка та його молодший брат Грегорі, що ходив на відкриті лекції по психології), - була б ти викладачем з поток студентів, тебе б парило яка там була мати одного з них?
• Це може бути проявом симпатій, - долучився Грегорі, - або спроба вияснити власні проблеми.
• Може, а ти що думаєш, Іванко?
• Це підозріло, але поки це не є свідченням певних протиправних дій. Хоча, це треба консультуватись з спеціалістом, - додала вона.
• Угу, - мгикнув Бен, - добре, слухай, а як там рідня?
• Поки добре, дякую. Звісно, різниця є, все-таки лише роки 2 як незалежність, тому поки не владнається. Рятує тільки, що я грант вибила. 
• Це так, слухайте, хто що планує на Геловін? Дідусь зібрався на Острів Принца Едварда, хоче естетику з книг Монтгомері зловити. 
• Зберемось в нього і посидимо? - запитав Грегорі.
• Так, - відповів Бенедикт і посміхнувся, - не переймався, Ів, якщо дозволиш так скоротити, алкоголю не буде. Дідусь нас привчив до гарного вина. 
• А дозволить?
• Грегорі, я питав - одну можна. Так, мені на пару треба, малий, сам доїдеш?
• Я вже вільна, - озвалась Іванна, - ми з ним можемо ще посидіти.
• Так, у мене завтра ніяких заходів в школі не буде, - оживився Грегорі.
• Ну добре, - погодився хлопець, - тоді зустрінемось і обговоримо зустріч.

Ця розмова була за декілька годин до вечора Геловіну, якраз в цей день у Бенедикта Вінтера була пара з літературознавства. Сівши на третій ряд, він посміхнувся однокурсникам, з якими робив проект. Тема була вельми цікава: Основи критики.

• Ця тема повина ще зустрітись і в наступному семестрі, - сказав професор Ставицьки, - але для на наступного модулю на потрібні певні знання критичного аналізу. І так, почнемо.

Професор розповідав, дивлячись на студентів, однак його погляд весь час тримався на одному Вінтері. Останнім часом, це лише насторожувало юнака. Він відчував дивне відчуття: ніби його пам’ять намагаються вторгнутись та витягти якусь частину. Яку він не пам’ятає, точніше, яку вірогідніше і знати не може. 

• Містере Вінтере, - звернувся після пари викладач, - що ви плануєте ввечері?
• Якщо ви про заходи, - відповів Бенедикт, - то на жаль на цей вечір мені треба бути у дідуся, то бути не вийде, але я відпрацюю це.
• Не про це. В мене є текст, думаю тобі буде цікаво проаналізувати його. Я не взяв його з собою, але можу зустрітись і завезти тобі. Його аналіз буде тобі зараховано як додаткові бали за семестр.
• Добре, тоді пропоную вам на Аберкорн Плейс о 5 вечора, якщо вам підходить.
• Цілком.
• Добре, - він склав сумку, - тоді до зустрічі, містере Ставицьки.

 Бенедикт вийшов з аудиторії. “Можливо, я себе накрутив, - подумав він, - але що ж це за текст?”