Глава 3

- Це 1993 рік, - сказав Грегорі, демоструючи запис.

Слідчий справи лиш зсупив брови. 

- Так, це 1993 рік, - сказав він, - але до чого це?

- Повірте, це вже невеликі плюси і здвиги. Бернадет почала видавати інформацію.

- І скільки чекати?

- Розлади такого характеру дуже важкі і маловивчені.

- Добре, але знайте - треба вивести все для слідства!

- Я вас зрозумів, спробую як можна швидше. Вийшовши з кабінету, Грегорі сперся об стіну. 

- Схоже, начальник не в дусі, - весело сказала жінка, тримаючи в руках каву.

- А, Іванка, це ти, - відповів чоловік.

Ця жінка була помічником слідчого. Вона мала русе волосся, маленький зріст та зелені очі, що гарно поєднувались з уніформою.

- Так, є таке, відповів він.

- Може по каві? - запитала вона.

- Добре. Покурити щеб.

Вийшовши на вулицю, вони стояли біля виходу на двори. Грегорі взяв в зуби цигарку та взяв запальничку. 

- Ти б кидав, - сказала Іванка, - як там пацієнт?

- Почала розповідати.

- А що вона тобі пропонує постійно.

- Переїзд.

- В сімейний дім? Ідея непогана, але не сама безпечна, як по мені.
- Так, дійсно непоганий спосіб для "них". Комфортне існування може допомогти повернутися Бенедикту. Але є одне "но".

- Яке?

- Я не знаю, коли з'явилася Бернадет і Раду. Раду вірогідніше з'явився орієнтовно з 2009 по 2015 рік, то Бернадет - для мене поки невідомо.

- Можеш поговорити з ними, так як я поки сказати не можу з моєї сторони допомогти.

- З ким?

- Інколи я дивуюсь, який ти розумний і одночасно дурний. З психлікарями.

- Що ж, може ти й права, - знизав плечима.

- Та не дрейф,- Іванка похлопала Грегорі по плечу, - Слідчий злиться, тому що розуміє, що наразі єдино може зробити - чекати від тебе слів. Він зв'язаний по рукам і ногам і це його бісить. Але не підводь - вивчи їх.

- Ти зі всіма така? - чоловік посміхнувся.

- Тільки з ближніми друзями, - і погладила по голові, - Ну добре, давай йди. А то нас з'їдять.

- Ок. Я тільки докурю і піду.

Залишившись один, він дивився тільки на ворона. Птаха в клітці дзьобав своїв чорним клювом горіха. Це йому нагадувало ситуацію зараз. Психолог, як цей ворон, довбав обережно мозок Бенедикта, шукаючи цю нитку, цей момент, завдяки чому з'явилася Бернадет і Раду. Бернадет... Ця особистість була цікава. Вона може обводити навколо пальця кожну жертву. Але залишилось одне: чи не бреше ця проекція? Чия ця проекція? І чому так хоче потрапити в дім?

- Я знайду твою нитку, Бернадет, - прошепотів психолог, - знайду і досліджу її.