Переробила усі свої нехитрі справи,
І полетіла до тебе, у ніч,
Десь під місяць, до річки, у дикі трави,
Намилувалась…
Я час тоді не відчувала,
Горнулась до тебе,
Цілувала, душею вмирала,
Прощалась…
Чи ж ти розумів? Буде світанок!
Буде сонце, місяць і зорі,
Тільки у тебе не буде мене,
Мабуть ніколи…
***
Я говорю з тобою мовчки,
Тиша хмарою нависа,
І слова мої линуть до тебе,
А у відповідь тиша німа.
Тиша важчає губи кусаю,
З хмари тиші холодний сніг,
Але вірю, колись сніг розтане,
І почую я знову твій сміх.
Упаде байдужості маска,
Знов зігріють твої слова,
Скільки в тиші ховалось ласки,
Скільки в тиші любові й тепла.
І вдихну я твою безтурботність,
Скину з ремен турбот тягар,
Знову крила свої розпрямлю,
І злечу до самісіньких хмар.
І хай заздрить сіра нестримність,
І хай міряє світ стандартами,
Я в уявних нічних діалогах,
Яскравіше засяю талантами.
***
Я питала у неба:
-Як жити без тебе?
Небо сумно мовчало,
Як жити мені не сказало.
Я питала у зливи:
-Він без мене щасливий?
Тихо плакала злива:
-Ні, він не щасливий…
Я спитала у дуба:
-Чи зі мною він буде?
Дуб байдуже мовчав -
Він нічого не знав.
Довго плакала в житі:
-Як жити? Без нього як жити?
Шепотіло-жаліло жито:
-Треба жити…просто жити…
Я спіймала вітра у полі,
А він дуже просився на волю,
Відпустила звичайно я вітер,
Попросила до тебе летіти.
Я ж розправити крила хотіла,
Я б за вітром до тебе летіла,
Та утік пустун-вітер брехливий:
-Він тебе не чекає! Він без тебе щасливий!
А на річці зелене латаття,
Як моє сьогоденне плаття,
Біля річки я близенько присіла,
Я у неї спитати хотіла…
Біла лілія пропливала,
Ніжні губи-пелюстки відкрила:
-Якщо любиш - він поруч. – тихо-тихо прошепотіла.
Я повірила їй, я її зрозуміла.
Ти завжди у моєму серці,
То дихати важко, то на самому денці,
Ти поруч, а відстань байдужа,
Я чекаю тебе… Я кохаю дуже!
***
Я запрошую тебе у мій сон,
Там ще буйно соняхи цвітуть,
Там пахне скошене сіно,
Там бджоли тихо гудуть.
Я за руку тебе у сні
Поведу далеко в поля,
Надивлюся у очі твої
Я забуду що зараз зима.
Я краплину думок нап’юся,
Я втону у твоїй безодні,
Біля тебе умру, біля тебе воскресну,
Ти приходь у мій сон сьогодні!