Розмалюй мої сни
А ВІН ДАЛЕКИЙ ЯК МІСЯЦЬ,,,
Інколи писалася лише поезія, інколи – проза, здавалось, ручка в руках оживала, а я тільки тримала її. Вона ж як жива виписувала, вимальовувала рядочки, стовпчики, сторінка за сторінкою. І в зошиті інколи ставало тісно, часто рядки оживали, вискакували на вирваний аркуш з англійської мови, блокноту, чи то була просто обгортка від улюбленого чорного шоколаду.
За роботою, навчанням та листами до Андрія швидко минала зима, з почавленим, пожовклим міським снігом. А потім…
Перші шпаки співали весну. Відчувала наближення чогось нового, неймовірного, чекала, писала…
Писалось легко, деякими дописами ділилась на своїх сторінках у соцмережах.
Життя набувало нових барв емоцій..., а на дворі була весна…
Цвіла акація, її медовий аромат полонив і наповнював натхненням. І вночі коли місяць зазирав у очі, нестерпно хотілось кохання, купатись в очах коханого, ловити кожне його слово.
А він далекий як місяць…
#4549 в Сучасна проза
#3188 в Молодіжна проза
Відредаговано: 14.02.2019
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
